Ті, що живуть у лісі, воді, на землі і в повітрі
Український міф густо населений усілякими магічними істотами, адже наші предки вірили в багатьох богів. До того ж вони персоніфікували природні явища й пори року, а хвороби й лиха визнавали як наслідки діянь цих самих чарівних істот. Дара Корній спробувала поділити їх на чотири частини, перша з яких «Духи природи (лісу, повітря, води і пір року)» уже вийшла друком у видавництві «Віват». Планується ще три видання: домашні духи, дворушники та химерні істоти та чарівні казкові звірі. Авторка наголошує, що видання художньо-популярні,тому годі тут шукати наукових термінів, посилань на джерела та покажчики, які мають супроводжувати текст у якісному нон-фікшені. Підґрунтям для написання текстів стали дослідження етнографів і фольклористів, але оскільки авторка рясно прикрасила їх власним художним баченням, розібратися, де вигадка, а де історичні факти, читачу-нефахівцю дуже складно.
«Мавки, лісовики, бузничі, чугайстери, блуди – ось далеко не всі мешканці пралісу. Вони живуть у деревах, росі, сухому листі, болоті… Вони дружать, сперечаються, жартують, дарують… І всі вони люблять світ, який населяють. Вони як ми… І вони – це зворотній бік тих нас, якими ми не стали»
Опис кожного духу має однакову структуру, яка містить:
– вдачу (добрий, справедливий, підступний, ворожий до людей або неоднозначний). Крайнє визначення свідчить про те, що до саме цього духа у предків було двояке ставлення. З одного боку вони їх могли боятися, вважаючи небезпечними потойбічними істотами, а з іншого задобрювати і кликати на допомогу у складні миті.
– Місце проживання (ліс, гори, коріння дерева і т.д.).
– Магічні здібності/призначення. Письменниця вказує місію кожного духа, чим він опікується, як проявляє свої здібності.
– Оберіг. Оскільки міфічних істот наші предки побоювалися, то мали знати, як можна від них захиститися.
– Гостинець. Заходячи на територію, яку охороняє чи яка є місцем проживання чарівної істоти, пращури брали з собою конкретну річ, якою можна було задобрити духа. Часто це була їжа, прикраси, а інколи – жертвоприношення.
– Чарівний предмет. У кожної істоти є особлива магічна річ, яка їй допомагає і є її незмінним атрибутом. Наприклад, у чугайстра – сопілка, у блуда – блукаючі світлячки, у моховика – ковінька.
– Походження (пояснення звідки з’явився дух, за яких обставин і чому).
Читайте також: Видиме&невидиме: огляд нон-фікшн під мікроскопом
За художньо-популярним описом істоти розміщено казку, головним героєм якої є досліджуваний дух. На жаль, Дара Корній не вказує авторства цих казок, лише деякі з них мають наприкінці коментар, на кшталт: «за українською народною казкою, записаною М.Зінчуком…, 1963 року», «за легендою, записаною…», «за етнографічним нарисом…».
Поліграфічно книжка виконана на високому рівні: цупкий папір, обкладинка із золотим тисненням, колір сторінок імітує старовинний папір. Художниця Ангеліна Канкава точно відтворила портрет кожної міфічної істоти, врахувавши найдрібніші деталі, вказані авторкою текстів.
Книжка буде цікавою:
– школярам для поглибленого вивчення чарівних істот, яких можна зустріти в художній літератури або на уроках краєзнавства;
– тим, хто цікавиться історією, етнографією і фольклором;
– поціновувачам магічних світів і фентезі;
– якщо ви заблукали в лісі і не знаєте, як задобрити лісовика.
Не варто читати:
– якщо ви шукаєте наукові джерела для власних етнографічних досліджень;
– якщо ви не вірите в існування потойбічних істот.
