11+

Ті, що живуть у лісі, воді, на землі і в повітрі

Анастасія Музиченко

Дара КОРНІЙ. Чарівні істоти українського міфу. Духи природи. – Харків: Віват, 2018. – 320 с.
Уподобань: 4

Український міф густо населений усілякими магічними істотами, адже наші предки вірили в багатьох богів. До того ж вони персоніфікували природні явища й пори року, а хвороби й лиха визнавали як наслідки діянь цих самих чарівних істот. Дара Корній спробувала поділити їх на чотири частини, перша з яких «Духи природи (лісу, повітря, води і пір року)» уже вийшла друком у видавництві «Віват». Планується ще три видання: домашні духи, дворушники та химерні істоти та чарівні казкові звірі. Авторка наголошує, що видання художньо-популярні,тому годі тут шукати наукових термінів, посилань на джерела та покажчики, які мають супроводжувати текст у якісному нон-фікшені. Підґрунтям для написання текстів стали дослідження етнографів і фольклористів, але оскільки авторка рясно прикрасила їх власним художним баченням, розібратися, де вигадка, а де історичні факти, читачу-нефахівцю дуже складно.

«Мавки, лісовики, бузничі, чугайстери, блуди – ось далеко не всі мешканці пралісу. Вони живуть у деревах, росі, сухому листі, болоті… Вони дружать, сперечаються, жартують, дарують… І всі вони люблять світ, який населяють. Вони як ми… І вони – це зворотній бік тих нас, якими ми не стали»

Опис кожного духу має однакову структуру, яка містить:

вдачу (добрий, справедливий, підступний, ворожий до людей або неоднозначний). Крайнє визначення свідчить про те, що до саме цього духа у предків було двояке ставлення. З одного боку вони їх могли боятися, вважаючи небезпечними потойбічними істотами, а з іншого задобрювати і кликати на допомогу у складні миті.

Місце проживання (ліс, гори, коріння дерева і т.д.).

Магічні здібності/призначення. Письменниця вказує місію кожного духа, чим він опікується, як проявляє свої здібності.

Оберіг. Оскільки міфічних істот наші предки побоювалися, то мали знати, як можна від них захиститися.

Гостинець. Заходячи на територію, яку охороняє чи яка є місцем проживання чарівної істоти, пращури брали з собою конкретну річ, якою можна було задобрити духа. Часто це була їжа, прикраси, а інколи – жертвоприношення.

Чарівний предмет. У кожної істоти є особлива магічна річ, яка їй допомагає і є її незмінним атрибутом. Наприклад, у чугайстра – сопілка, у блуда – блукаючі світлячки, у моховика – ковінька.

Походження (пояснення звідки з’явився дух, за яких обставин і чому).

Читайте також: Видиме&невидиме: огляд нон-фікшн під мікроскопом

За художньо-популярним описом істоти розміщено казку, головним героєм якої є досліджуваний дух. На жаль, Дара Корній не вказує авторства цих казок, лише деякі з них мають наприкінці коментар, на кшталт: «за українською народною казкою, записаною М.Зінчуком…, 1963 року», «за легендою, записаною…», «за етнографічним нарисом…».

Поліграфічно книжка виконана на високому рівні: цупкий папір, обкладинка із золотим тисненням, колір сторінок імітує старовинний папір. Художниця Ангеліна Канкава точно відтворила портрет кожної міфічної істоти, врахувавши найдрібніші деталі, вказані авторкою текстів.

Книжка буде цікавою:
– школярам для поглибленого вивчення чарівних істот, яких можна зустріти в художній літератури або на уроках краєзнавства;
– тим, хто цікавиться історією, етнографією і фольклором;
– поціновувачам магічних світів і фентезі;
– якщо ви заблукали в лісі і не знаєте, як задобрити лісовика.

Не варто читати:
– якщо ви шукаєте наукові джерела для власних етнографічних досліджень;
– якщо ви не вірите в існування потойбічних істот.

Print Form
Подiлитись:

Додати коментар