Не стало письменниці Вікторії Амеліної
1 липня в Лікарні Мечникова у Дніпрі перестало битися серце письменниці Вікторії Амеліної. Її життя обірвалося через поранення, несумісне з життям, спричинене ракетним ударом російських окупантів по ресторану в Краматорську 27 червня 2023 року. Про це повідомив Український ПЕН.
27 червня Вікторія Амеліна, українська письменниця, членкиня Українського ПЕН та документаторка воєнних злочинів в організації Truth Hounds, перебувала у Краматорську разом із делегацією колумбійських журналістів та письменників. Коли вони вечеряли в ресторані Ria Lounge у центрі міста, російські окупанти завдали ракетного удару по цій будівлі, внаслідок чого Вікторія отримала тяжкі поранення. Лікарі та парамедики у Краматорську та Дніпрі робили все можливе, щоб урятувати її життя, але, на жаль, поранення було смертельним. В останні дні життя Вікторії поруч із нею були її рідні та друзі.
Український ПЕН та Truth Hounds на основі проведених опитувань свідків трагедії заявили, що влучання окупантами у цивільний об’єкт в українському місті є черговим воєнним злочином росії. Аналіз руйнувань та показів свідків указує на те, що росіяни застосовували для удару високоточну ракету типу «Іскандер». Вони достеменно знали, що вони стріляють у місце, де буде велике скупчення цивільних людей. Відомо про загибель 13 людей, близько 60-ти поранено.
Через повномасштабну війну Росії проти України Вікторія Амеліна стала не тільки письменницею. Із літа 2022-го вона приєдналася до правозахисної організації Truth Hounds. Вікторія разом із командою працювала як документаторка воєнних злочинів на деокупованих територіях на сході, півдні та півночі України, зокрема у Капитолівці на Ізюмщині, де знайшла щоденник убитого росіянами письменника Володимира Вакуленка.
Вікторія Амеліна народилася 1 січня 1986 року у Львові. У шкільні роки переїхала з батьком до Канади, однак невдовзі вирішила повернутися в Україну. 2007 року отримала ступінь магістра комп’ютерних технологій у НУ «Львівська політехніка» з відзнакою. У 2005–2015 роках працювала в міжнародних технологічних компаніях.
2014 року вийшов дебютний роман Вікторії «Синдром листопаду, або Homo Compatiens». Книжка ввійшла в десятку найкращих прозових видань за версією премії «ЛітАкцент року – 2014». Наступного року роман було перевидано, і він увійшов до короткого списку Премії Валерія Шевчука.
Того ж 2015 року Вікторія Амеліна призупинила кар’єру в інформаційних технологіях, щоб присвятити себе письменницькій роботі. 2016 року вийшла її перша дитяча книжка «Хтось, або Водяне Серце». Наступна її книжка для дітей «Е-е-есторії екскаватора Еки» побачила світ у 2021 році. У 2017 році «Видавництві Старого Лева» вийшов друком другий роман Вікторії «Дім для Дома». Книжка ввійшла до коротких списків національних та міжнародних премій.
Тексти Вікторії Амеліної публікувалися в перекладах польською, чеською, німецькою, нідерландською та англійською мовами. Нещодавно роман «Дім для Дома» було перекладено іспанською мовою.
У 2021 році Вікторія стала лавреаткою літературної Премії імені Джозефа Конрада-Коженьовського. Того ж року заснувала Нью-Йоркський літературний фестиваль, що відбувався в селищі Нью-Йорк у Бахмутському районі Донецької області.
БараБука висловлює величезні співчуття рідним і близьким Вікторії.
