Художні твори дають безліч освітніх можливостей

Автор: БараБука


БараБука вже розповідала, що з 30 січня розпочалася всеукраїнська акція #ЖивіПисьменники, яка знайомитиме учнів початкової школи з творцями дитліту. Організатори проєкту – Український інститут книги та Простір Української Дитячої Книги «BaraBooka» – закликають вчителів широко використовувати відеоролики на уроках. А щоб матеріали акції полегшили роботу педагогам, до кожного відео додається «Помічник вчителя» – методичні поради, які допоможуть підготуватися до уроку з живими письменниками.

БараБука розпитала Анну Третяк, методистку НЦ «Мала академія наук України» (і свою головну редакторку :)) про те, як відбувалася робота над «Помічниками» і чим саме вони можуть бути корисні вчителям.

– Яка роль методичок в Акції?

– Ідея супроводжувати акцію #ЖивіПисьменники методичними матеріалами виникла з великої любові – любові до вчителів. Наша творча група надзвичайно цінує працю педагогів і усвідомлює, скільки сил потрібно, щоб якісно підготуватися до уроку. Тому ми вирішили їм допомогти і до кожного відео додали «Помічники вчителя» з ідеями, які можна використати на заняттях у початковій школі. Ми бачимо, що у вчителів є чимало інструментів для читання з дітьми класичних творів, а от сучасні книжки вимагають інших підходів. Можливо, саме через це вчителі так дозовано впускають сучасну літературу у програму? Концепція НУШ дає педагогам більше свободи у виборі літератури для навчання, і якщо питання стоїть лише за інструментами читання, ми ними охоче поділимося.

– Для тих, хто оце щойно дізнався про акцію, з чого б Ви радили починати?

– Почати варто з файлу «5 кроків до знайомства». Там можна дізнатися про акцію #ЖивіПисьменники, про те, які матеріали ми приготували і як із ними працювати. Лише 5 кроків – і ви будете готові провести урок із живими письменниками у своєму класі.

Після цього першого знайомства я раджу зайти на сторінку «Живі письменники» у фейсбуці чи відвідати добірку відеороликів на «YouTube». Там ви проглянете відео і визначитеся, з якого починати. Наполегливо рекомендую під відео знайти посилання на «Помічники вчителя» та ознайомитися з ним до того, як увімкнете запис у класі.

– Чи є такі книжки, які не надаються до завдань на уроці? Що в такому випадку робити?

– Гадаю, що такі тексти можуть бути, але це точно не книжки героїв нашої акції. Твори цих письменників насичені гачками, які можна розгорнути на не один десяток методичок.

Завдання можна вигадати майже до будь-якого тексту, адже художні твори дають безліч освітніх можливостей. Просто це будуть різні типи завдань. Одні тексти добре надаються до вправ із мовознавства, інші розвивають словниковий запас, треті знайомлять із принципами віршування, четверті дають фактичні знання. Але є ще один різновид текстів: такі, які одним словосполученням чи реченням створюють «точку входу» до глибоких обговорень, наприклад, про страхи та відважність, про втрати і здобутки, про помилки та роботу над собою. Така розмова може допомогти учням розібратися в собі чи питанні цінностей, але вона також передбачає довірливе середовище. Тому такі обговорення вчителям варто ініціювати лише тоді, коли вони бачать, що їхній клас готовий цю тему сприйняти, а самі вчителі готові про це відверто говорити.

– Якби у Вашому шкільному дитинстві були такі уроки й такі методички, як би це зараз це вплинуло на Вас?

– Можливо, я б зараз писала не методички, а круті книжки для дітей 🙂 У моїй початковій школі навчання було доволі… стриманим. Там не сильно підтримували фантазування, надаючи перевагу фактичним знанням, адже важливими були оцінки учнів, а не наш гармонійний розвиток. Проте у мене були книжки. Я дуже багато читала в дитинстві, тож світ вигадки мені добре знайомий.

У «Помічниках вчителя» я постійно підкреслюю цінність фантазії. Розумієте, часто здається, що дитяча творчість – це просто забавки, і на неї дивляться зверхньо. А проте вміння уяви поєднувати непоєднуване – це ж суперсила! Якщо її не викорінити, то в дорослому житті вона спонукатиме людей до винаходів (сподіваюся, добрих і суспільно корисних :)). Тепер є чимало платних курсів для дорослих із розвитку нестандартного мислення, і на них чималий попит – тому що люди, яких у дитинстві вчили мислити шаблонно, тепер зрозуміли нестачу креативності. У дітей креативність ще не зашорена, і цим треба користуватися, навчити їх використовувати уяву.

– Що найскладніше було в роботі з методичками?

– Основна складність моєї роботи полягала в тому, що я не знаю, в який саме клас потраплять мої розробки. Чи будуть саме цим дітям цікаві запропоновані мною завдання? Чи не запрості / заскладні порушені теми? Чи актуальними будуть ці вправи для вчителів? Тому я в кожному з десяти «Помічників вчителя» намагалася запропонувати щонайбільшу кількість різних активностей. Але я також наголошую, що ці матеріали мають рекомендаційний характер. Якщо вам не підійшла жодна з цих ідей, ви можете адаптувати їх під свої потреби або використати їх як джерело натхнення для розробки власних методик. 

– Як Ви ставитеся до використання ґаджетів на уроках? Чи можна дозволяти учням дивитися ролики на смартфонах прямо на уроці?

– Я на це дивлюся суто з точки зору комфорту: якщо 20 школярів під час уроку запустять відео на своїх смартфонах, в аудиторії буде некомфортний галас. Тому я вважаю, що ролики акції #ЖивіПисьменники краще транслювати на проєкторах, екранах чи смартдошках. Але ґаджети цілком можуть стати навчальним інструментом. Наприклад, у вправі «Інтерв’ю» я пропоную записати аудіо або відео: це дасть змогу учням почути / побачити себе зі сторони та попрацювати над удосконаленням власної дикції чи мови тіла.

– Розкажіть про творчі завдання. Звідки Ви брали ідеї, чому саме такі завдання?

– Я знала, що не обов’язково вигадувати завдання для творчих предметів, але не змогла себе стримати 🙂 Я дуже люблю ручну роботу, в дитинстві годинами ліпила з пластиліну і пластики, шила лялькам одяг, багато малювала, тож все це спонукало мене додати творчості у «Помічники вчителя».

На завдання для предметів «Образотворче мистецтво» та «Дизайн і технології» мене надихали тексти наших письменників. Наприклад, якщо в «Чудовому Чудовиську» Сашка Дерманського Чу розраховується в буфеті пластиліновими баранцями, то просто необхідно запропонувати школярам спробувати зліпити власного – такого крутого, аби навіть буфетниця погодилася прийняти його замість грошей! А доки вони ліплять, можна й про народні глиняні іграшки розповісти, тож урок одразу набуває додаткового пізнавального виміру.

– І наостанок: які ваші п’ять найулюбленіших завдань із «Помічників вчителя»?

1. Обговорення «Зір і страх» (до відео Івана Андрусяка) – тому що дає змогу краще зрозуміти інших людей та трохи більше дізнатися про себе.

2. Пізнавальна тема «Козак Мамай» (до відео Лесі Ворониної) – тому що важливо з дитинства впізнавати знакові образи культури.

3. Пізнавальна тема «Картопля» (до відео Мар’яни Савки) – тому що це було надзвичайно цікаво. А ще до цього відео пропонується круте обговорення «Що є щастя?».

4. Обговорення «Про Ніч, яка боялася темряви» (до відео Сашка Дерманського) – тому що завдяки цьому учні можуть дізнатися, що таке парадокс і як його можна використати.

5. І, звісно, творчий проєкт «Нові легенди» (до відео Галини Ткачук) – тому що Галина щедро поділилася своїм авторським прийомом, тож тепер будь-хто може дізнатися, як же стати крутими живими письменниками!

Фото: Іван Любиш-Кірдей, Таїсія Ткачук

Print Form
Подiлитись:

Додати коментар