11+

Коли твій кіт йог

Христя Нечитайко

Саша КОЧУБЕЙ. Сім нескладух Говорухи. – Київ: Фонтан казок , 2016. – 104 с.
Уподобань: 25

Здається, цей рік буде врожайним на добрі дебюти в дитячій і підлітковій літературі. Принаймні перша повість Саші Кочубей «Сім нескладух Говорухи» в цьому плані дуже обнадійлива.

Говоруха – це Андрій, або ж Андроїд. Цілий тиждень йому в житті нещастить – самі «нескладухи»! А все тому, що його однокласниця, «Жирафа» на ім’я Єва – натуральна ворожка (тут табличка «сарказм»). Наворожила хлопцеві оте, що в назві плюс втрату кохання всього життя, тобто Іванку. Хіба дивно, що Андрій Говоруха цю Єву терпіти не може?

Читайте також: Повна складуха Кочубей

Але світ молодших підлітків такий складний і суперечливий, що легко заплутатися: може, насправді Єва не така й жирафа, сильний хлопчик – не забіяка, а вчителька – геть не самка «богомола» в людській подобі? У всьому цьому читачам доведеться розібратися.

«Та, якщо чесно, я залишив Барбі не через це. Самі подумайте, якому хлопчику потрібна та рожева довгокоса прикрість у блискітках? Не віддав я ляльку, бо знав: поки в мене мамина Барбі, Іванка приходитиме в гості»

Сімейка в Говорухи абсолютно в межах норми: татко вічно за компом, працює з дому, мама смажить котлети й при цьому має час на себе і те, щоб подуркувати. Хоча деякі критики можуть закинути авторці вкраплення гендерних стереотипів: усе-таки котлети! все-таки красива мама дорівнює сукні плюс підбори! І головний герой помічає дівчинку як об’єкт закоханості лише тоді, як вона вдається до макіяжу.

Попри це, повість Саші Кочубей – дуже цікавий і свіжий дебют. І, що особливо тішить в літературі, де письменники майже розучилися бути смішними, книжка неймовірно дотепна. Особливо кіт «КОТЛЕТАріанець». Вдало доповнюють текст малюнки авторки. Зроблені в стилі карикатур у шкільному зошиті, вони втрапляють прямісінько в тривалий ілюстраторський тренд (у цьому ж тренді – «Щоденник слабака» Джефа Кіні, українськомовна серія «Дівчата Джаклін» Джаклін Вілсон, «Вісім днів із життя Бурундука» Івана Андрусяка, «Літак в небі» Тараса Шила). Крім того, вони часто є не менш смішними, ніж текст. І що важливо – в гуморі Саші Кочубей немає «божевільності», неправдоподібності, нагромадження нісенітниць і сатири, які нерідко вкраплюються туди, де наші автори намагаються бути смішними.

Print Form
Подiлитись:

Додати коментар