Утім, багато в чому ця книжка – передусім для дорослих, у яких вона викликає сильне відчуття ностальгії за власним дитинством, а не лише для сучасних 10–12 річних дітей.
Цього року українська секція IBBY відновила свою роботу – у результаті троє українців поповнили почесні списки в кожній із категорій.
Коли ти вже знаєш, що таке «безтатні ночі», чекаючи його з Майдану. Коли ти пізнаєш смак того високого між-топольного неба, на якому раптово – в одну із дуже темних похмурих ночей – оселилася його душа, перетворившись у зірку.
І завжди ж так – почнуть читати, а тоді раптом кажуть: нумо лічити. Один, два… Що далі? Але так нудно. Цікаво роздивлятися картинки, гортати сторінки, а рахувати – ні. Тож ось нарешті з’явилася книжка-лічилка, яка мені до душі.
В основі «Скільки?» – незліченність природних див: промінчиків у сонця, хмарок у неба, пір’їнок у сойки.
Досвід двох підліткових письменницьких клубів під керівництвом Галини Ткачук вустами їхніх учасників та засновниці.
Розповідаємо про нові «малючкові» видання, готові до того, що малі книгодрузяки будуть їх смикати, кидати і часом навіть надкушувати.
