Троє на острові та Бублик
Чи не всі діти мріють про пригоди на «безлюдному» острові. Щоб погратися «в індіанців» – із виготовлянням списів, полюванням чи риболовлею, ночівлею в наметі та приготуванні їжі на вогнищі. Хоча якщо бути чесними, то і серед дорослих є немало тих, які мріють про безлюдний острів. Однак ніхто, звісно, не мріє про небезпеки, які чекали героїв нової повісті Лесі Ворониної, Ніку, Ромчика Ременяку (або просто Рем), його тата пана Северина та пса Бублика.
«Вам колись снилися віщі сни? Ну, коли тобі здається, що це якесь попередження. І якщо цей сон розгадати, то можна передбачити, що з тобою станеться в майбутньому»
Якось зранку Ніка прокинулась і виявила, що пан Северин і пес Бублик зникли. Разом із Ремом вони вирушають на їхні пошуки і досить швидко з’ясовують, що острів не такий уже й безлюдний. Ремів тато й пес опинилися в заручниках якихось бандитів, тож друзям не залишається іншого виходу, як ї рятувати. Більше того, човен, на якому припливло наше товариство на острів, зник, тож і покликати когось на допомогу або втекти діти не могли. Врятувавши пана Северина, друзі вирішують розпочати розслідування, щоб з’ясувати чому бандити переховуються на острові та до чого тут яйця.
Звісно, в цих пригодах теж не обійшлося без крутезних винаходів, до яких уже звикли досвідчені читачі повістей Лесі Ворониної. Пан Северин – професор і дослідник, схожий своєю кмітливістю на пані Соломію з серії про «Таємні товариства», знається не лише на бойовому мистецтву козаків, а й на багатофункціональних винаходах. Отак, у важливий момент із рятівної торби він дістає пакетик, здатний перетворитися на прозору кулю, схожу на міні-дирижабль.
Це не єдина схожа деталь «Таємних товариств», повісті «Гра в індіанців, або Ніколи не смійся з крокодила та інших творів Лесі Ворониної. У багатьох своїх творах письменниця згадує про бойові мистецтва, таємні знання та козаків. Приміром, у «Суперагенті 000. Таємниці золотого кенгуру» головний герой Гриць Мамай наділений рисами того самого відомого козака, тобто є кмітливим і непереможним. У свою чергу Клим, головний персонаж «Таємних товариств», є нащадком роду Джур, а його бабуся володіє таємними знаннями характерників. У кількох інших частинах «Таємних товариств» також згадується Міжнародний клан байбаків, що виявилися представниками давнього козацького роду, які роз’їхалися по всьому світу. Тож не дивно, що і в новій пригодницькій повісті один із головних героїв Ромчик Ременяка походить із козацького роду й саме від своїх предків він навчився володіти бойовим ременем. Із книжки в книжку Леся Воронина наділяє своїх героїв як сучасними навичками та знаннями, так і вмінням застосовувати у вирішальні моменти інформацію, яку герої отримали ще від своїх пращурів козацького роду. Таким чином письменниця ніби натякає, що всі ми козацького роду, адже так чи інакше кожен герой має серед предків сильних, розумних і відважних козаків. Така наскрізна деталь у пригодницьких повістях Лесі Ворониної не випадкова. В одному з інтерв’ю письменниця пояснює історичні цікавинки у своїх текстах так: «Мені хотілося, щоб дитина зацікавилась, щоб не перетворювалась наша історія на нудно потеруху, яку їм намагаються вкласти в голову, а вони це приймають як гіркі ліки».
Окрім пригод і творчих викрутасів, за які читачі так люблять книжки Лесі Ворониної, ця повість містить непросту й досить драматичну історію. Насправді Ніка не мріяла потрапити на острів, для неї це був шанс втекти з дому. Якось дівчинка почула розмову батьків, після якої просто не могла лишатися вдома. Вони сварилися через неї, адже Ніка захоплюється комп’ютерними іграми та має зайву вагу. Дівчинка через це дуже переживала, боялася стати жертвою булінгу у школі. Проте батьки воліли не помічати проблем доньки, вони раділи, коли Ніка вирішила поїхати на острів. Зрештою потяг Ніки до ігор та солодкого вирішується маже чарівним чином. Утім, на жаль, стосунки між поколіннями не можна виправити одним торохканням по голові…
Під кінець повість набуває такої швидкості, що читачам важко встежити за всіма перипетіями. Та не хвилюйтеся, в епілозі Ніка розставить усі крапки над «і». Більше того вона натякне на нові пригоди й, можливо, нову книжку Лесі Ворониної 😉
