Голобородько Василь | Письменники


Письменник, дослідник українського фольклору. Народився 7 квітня 1945 року в селі Адріанополі на Луганщині. Епопея зі здобуттям вищої освіти тривала мало не сорок років. Між 1964 роком, коли Василь Голобородько вперше став студентом українського відділення філологічного факультету Київського університету імені Тараса Шевченка, і 2001 роком, коли йому нарешті вдалося отримати диплом Луганського державного педагогічного університету ім. Т. Г. Шевченка, було і відрахування з Донецького педагогічного інституту (за поширення між студентами відомої праці Івана Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?»), і недопуск до вступних іспитів у московському Літературному інституті, згодом – військова служба на Далекому Сході, шахтарська праця й радгосп у рідному селі.

Друкуватися почав 1963 року. Втім, першу поетичну книжку Василя Голобородька «Летюче віконце» не допустили до друку через відмову її автора співпрацювати з КҐБ. Збірка вийшла закордоном у 1970 році, внаслідок чого письменникових творів майже двадцять років не друкували в Україні. Попри те, їх визнавали у світі: 1983 року Голобородькові вірші ввійшли до югославської антології світової поезії «Від Рабіндраната Тагора до Василя Голобородька». Вірші Василя Голобородька навдивовижу світлі, на позір наївні. Образи й сюжети із сучасного авторові життя нерідко мають фольклорне походження. За любов до птаства сучасні дослідники літератури охрестили письменника «пастухом пташок».

Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (1994), премій імені В. Симоненка та М. Трублаїні. 2011 року збірка дитячих поезій Василя Голобородька «Віршів повна рукавичка» в ілюструванні Інги Леві ввійшла до міжнародного каталогу «Білі круки». Окремі твори письменника перекладено на польську, французьку, німецьку, англійську, румунську, хорватську, сербську, португальську, іспанську, естонську, латвійську, литовську, шведську, російську мови. На думку Оксани Забужко, із сучасних літераторів саме Василь Голобородько міг би гідно представити Україну перед Нобелівським комітетом.

Print Form
Подiлитись:


Читайте також: