Результати PISA 2022: чи справді все так погано?
Автор: БараБука
Після оприлюднення результатів PISA за 2022 рік соцмережі сколихнулися тривогою: порівняно з 2018 роком, коли Україна брала участь в оцінюванні вперше, успішність українських учнів та учениць помітно погіршилася. З математики результат знизився на 12 балів, з природничо-наукових дисциплін – на 19 балів, а з читання – на 38 балів.
«Освітні втрати українського 15-річного учнівства в галузі читання, – зазначено у звіті, – можна оцінити майже двома роками навчання».
Власне, саме стільки триває повномасштабна війна росії проти України, тож, якщо згадати, в яких умовах вчилися у 2022–2023 рр діти, все стає на свої місця. Адже психологи, зокрема Світлана Ройз, неодноразово наголошували, що у стресі суттєво знижується наша здатність до концентрації та уваги. А навичка читання потребує саме цих суперсил.
Крім того, варто враховувати, в яких умовах українські підлітки складали тести восени 2022 року. «Збір даних у межах PISA в Україні проходив у жовтні 2022 р., коли всі регіони нашої країни, зокрема й ті 18 регіонів, учнівство яких узяло участь у дослідженні, потерпали від регулярних масованих обстрілів з боку російського агресора і, як їх наслідок, від тривалих відімкнень світла, неможливості навчатися очно. Частина учасників писала тести та відповідала на питання анкет, перебуваючи в укриттях, тобто фактично в екстремально складних умовах», – зазначено у звіті.
«На початку дня лунала тривога, а учні вирішували завдання з математики й читали тексти. За півгодини до завершення в кварталі відключили електрику й це фото зроблено саме тоді – при світлі ноутбуків підлітки завершували заповнювати анкетування, – згадує процес тестування фахівчиня з моніторингу якості проведення PISA-2022 Наталія Каташинська. – Звісно, таких питань для таких аспектів в інструментах моніторингу не було передбачено. Тому кожна заповнена анкета наприкінці мала ще з абзац коментарів від себе і деталей про затримку, перенесення сесій та інший контекст, який варто враховувати».
На думку дослідниці, кандидатки філологічних наук, доцентки Поліни Ткач, однією з головних причин таких результатів є те, що принципи читання, закладені в сучасних підручниках, не відповідають вимогам PISA. Читацька грамотність, як її представляють стандарти PISA, має суто прикладний характер: навичка читання не існує сама по собі, вона потрібна нам для досягнення певних цілей і розв’язання конкретних завдань.
«На жаль, у проаналізованих підручниках з української мови та літератури більшість завдань пов’язані з переказом тексту, визначенням основної думки й добором заголовку, – пише у своєму звіті пані Ткач, – що не сприяє формуванню в учнів здатності формувати й формулювати умовиводи та інтерпретувати текст».
Ткач окреслює виклики, які відкрило тестування, та пропонує шляхи їх подолання. Зокрема, пише вона, «для набуття компетентності створювати інтегроване уявлення про текст, особливо образний, і його частини, а також породжувати різні типи складних логічних умовиводів, учителі мови та літератури мають залучати складні багаторівневі тексти, аналіз яких розвивав би в учнівства навички розрізнювати різні види інформації, об’єктивні й суб’єктивні погляди, звертати увагу на деталі й суперечності, закладені в тексті, створювати часові, просторові й причинно-наслідкові умовиводи, поєднувати їх із наданою інформацією».
Також дослідниця радить доповнити завдання, з якими працюють учителі-словесники, різного типу текстами:
– для порівняння певних фактів, виявлення суперечностей, пошуку в різних текстах інформації, яка доповнює одна одну, вибудовування певної послідовності фактів, знайдених у різних текстах тощо;
– текстами, що можуть містити суперечності, неточності, суб’єктивні міркування, маніпуляцію інформацією тощо, щоб надати інструментарій оцінювання тексту за критерієм надійності й достовірності;
– такими, що можуть містити деталі, суперечності, обмеження тощо, щоб навчити робити висновки з увагою не лише інформації в цілому, а й до фрагментів;
– також множинні, перервані тексти, зокрема ускладнені графічними об’єктами, що містять багато однотипної інформації, яку необхідно розрізняти, уважно читаючи.
Поліна Ткач також наполягає на тому, що вчителі-словесники мають «посилити роботу в напрямі формування в учнів медіаграмотності й розвитку в них умінь оцінювати якість, достовірність, надійність джерел інформації, а також розпізнавати мету автора тексту».
Джерело: БараБука
