Що може перемогти байдужість?
Призначення фантастичних світів у книжках – унаочнити боротьбу добра зі злом, яка в нашому світі є не такою очевидною. Певна річ, добро і зло автори бачать по-різному. Узагальнивши, можна сказати, що в «Аватарі» добро – гармонія з природою, а зло – прерогатива технологічного прогресу. У «Володарі перстнів» добро – вільне, ніким не перешкоджене життя у своїй країні, а зло – панування одних над іншими.
Дилогія Ольги Максимчук «Світ у вулкані» – теж про боротьбу добра і зла, яка відбувається головно в паралельному до нашого фантастичному світі (у вулкані, але не тільки). Добро втілюють «зелені», «червоні» і «сині», зло – Сірі. Прикметно, що не Чорні, авжеж? Зло в цій книжці є сірим, бо воно тут – байдужість. Добро ж має багато кольорів, почуттів і подоб, і всі з описаних у книжці, безперечно, є антонімами до байдужості.
«Тут, у Кремантурі, вже багато років ми створюємо радість. Вона зелена і свіжа. А тоді відпускаємо її. Туди, у світ, – дракон звів очі вгору, де виднівся круглий кратер вулкана, – і вона мандрує до вас. А ви, самі цього не знаючи, вже багато століть перетворюєте цю радість на сміх. Так-так! Коли ви смієтесь – починають сміятися й інші. Коли вам добре – стає краще й іншим»
Отож, учні 3-Б, близнюки Марко і Сонька, а пізніше і їхній однокласник Агава, дізнаються про фантастичний світ, який співіснує з їхнім. Точніше не про один, а про цілих чотири світи. Властиво, весь сюжет дилогії зав’язаний на поступовому розкритті історій про ці фантастичні світи – три добрих і один сірий. Найкраще авторці у книжці вдалося саме змалювати ці світи. Кожен світ пов’язаний із певним кольором, твариною і чеснотою, що здійснено витримано і влучно. Наприклад, світ синіх – це світ синьооких дітей, яким їхні побратими – сині метелики – плетуть кокони для напівсну, в яких діти перебувають сезон синього дощу. У цьому світі люди не плачуть, лише іноді йде синій дощ, кожна сльоза у якому – чийсь біль, який зникає завдяки тому, що синьоокі діти слухають чужі історії. Співчуття (а краще – емпатія) – ось й один із антонімів байдужості. Два інших – сміливість і радість, і кожна з цих емоцій теж мають відповідником свій світ, зелений і червоний відповідно.
Образливо звучить, що лише синьоокі живуть у світі синіх, а у світі зелених – зеленоокі? Могло б, якби роман не передбачав можливостей переходу до інших кольорів. Узагалі виглядає так, що цей перелік світів не є вичерпним і чесноти втілюють не тільки синьо- й зеленоокі та рудоволосі, а цілком можна уявити у всесвіті книжки і світи, наприклад, карооких або русявих. А ще те, що у цих світах мешкають і багато дорослих (в усій книжці причетними до магічного світу є лише двоє дорослих зі звичайного світу); що, може, і батьки головних героїв, про яких нічого не знаємо, якось до цих світів причетні. Загалом, «Світ у вулкані» зосереджено передовсім на розказуванні історій світів, а от у сюжеті ще чимало простору для дофантазовування можливих подій. Перша битва зі злом відбувається лише наприкінці другої книжки, тому драматургічно ці дві книжки – одна історія. Серед ґанджів – подеколи повтори, недорозкритість деяких подій й емоцій (як-от довкола загибелі учня 3-Б). Суттєва перевага – зв’язок магічного світу з реальним; його легко перекласти на буденні події, а відтак пов’язувати з нашими реальними досвідами.
Хоч подекуди вона і не така явна, у школі і вдома теж ведеться боротьба зі сірістю – «сірими буднями», одноманітністю, нудьгою, байдужістю. Суботня традиція смажити млинці, про яку дізнаємося вже з перших сторінок першої частини, – чим не боротьба зі сірістю? Або особливий урок у школі під назвою Життя від вчительки Мо, на який можна приходити або ні, де можна розповісти всім про те, що є твоїм Життям (або показати) чи просто слухати інших. Цей урок серед дітей доволі популярний – до настання сезону сірого дощу, що прийшов із магічного світу. І, схоже, запозичив цей урок методики з неформальної освіти.
Звідки походить зло, тобто сірість? Про це тут теж йдеться, і нагадує ця історія біблійну оповідь про Каїна та Авеля. Сірість і кольоровість, зрештою, не єдині аспекти «Світу у вулкані». Багато тут йдеться і, наприклад, про побратимство та взаємопідтримку. І яскравих образів, аби ці та інші цінності показати, тут предосить. Багатьом, думаю, найдужче сподобаються крихітні дракони, білі ворони і червоногриві коні.
