Як повстає з попелу бібліотека в Підгайному

Автор: Юлія Бойко


Вважаєте, що культурним осередком кожного села є місцева крамничка чи автобусна зупинка? Тоді ви ніколи не чули про Підгайне, що на Київщині! «Душа» цього невеличкого мальовничого селища протягом багатьох років містилася під дахом бібліотеки. Хоча «бібліотека» – мабуть, занадто сухий термін для закладу, що поєднав у собі ознаки клубу за інтересами, дитячої кімнати розваг (де до того ж пригощають солодощами), духовного центру, архіву, книгосховища та просто гостинної оселі, у якій можна погомоніти з односельцями. На малюків тут завжди чекало безліч сучасної та цікавої літератури (1800 видань – майже половина загального бібліотечного фонду): від енциклопедій до книжечок-іграшок. За офіційними даними бібліотеку відвідувало 23 юних читачі, але насправді в літню пору їх кількість досягала 60: дітвора, що приїздила на канікули до родичів, також залюбки прибігала сюди за книжками та спілкуванням.

Бібліотека в селі Підгайне на Київщині. «До» і «після» 24 лютого 2022 року. Фото: Лариса Руденко та Лала Тарапакіна
Бібліотекарка Лариса Руденко

Чудова бібліотека могла б ще довго збирати у своїх стінах мешканців Підгайного, якби не варварство «північного сусіда». На початку березня 2022-го ворожа авіація почала методично зрівнювати з землею крихітний населений пункт, у якому не було жодного стратегічного об’єкта. 57 будинків було зруйновано вщент – перелякані люди здригалися від жахливих звуків, ховаючись у власних домівках. Намагалася врятуватися від бомбардувань і місцева бібліотекарка Лариса Руденко разом із одинадцятьма членами своєї родини. На щастя, пані Лариса вижила, проте втратила і будинок і справу всього свого життя. Будівля книгозбірні, якій бібліотекарка присвятила тридцять шість років сумлінної праці, була знищена. Моторошним нагадуванням про руїни Помпеї височіли обгорілі, понівечені стелажі з купами попелу, що ще зберігали форму книжок. Здається, тут можна було б лише процитувати печальну статистику про 453 зруйновані російськими загарбниками українських бібліотеки й завершити розповідь про Підгайне… Але завдяки небайдужим людям та любові Лариси Миколаївни до власної роботи історія отримала своє неочікуване продовження.

Так сталося, що до багатостраждального селища завітала відома волонтерка Лала Тарапакіна, яка розвозила ліки та предмети першої необхідності в деокуповані населені пункти. Лалу вразив сум бібліотекарки не стільки за власним будинком, скільки за втраченими книгами, що вона вирішила посприяти відродженню книгосховища в Підгайному.

Допис у соціальних мережах спрацював бездоганно: несміливий потічок посилок поступово перетворився на справжній книжковий караван. Книги їхали звідусіль. До відновлення долучилися різноманітні спільноти, видавці, письменники, волонтери та звичайні книголюби. Літературний фонд стрімко поповнювався як класикою (творами Ольги Кобилянської, Василя Стефаника, Антуана де Сент-Екзюпері, Льюїса Керрола), так і сучасними бестселерами від Ганни Гороженко, Тамари Горіха Зерня, Олександра Козинця та ін. Приємним бонусом для дорослих поціновувачів друкованого слова стало розкішне подарункове видання «Лісової пісні» Лесі Українки, а для дітлахів – яскрава серія пригодницьких романів «Піратська банда». Також книжкові «гостинці» в Підгайне привіз і Олександр Красовицький – генеральний директор видавництва «Фоліо».

Неймовірно, але навіть за відсутності приміщення бібліотека наразі вже функціонує: люди передають прочитані книжки одне одному, обмінюються враженнями та щиро сподіваються невдовзі знову збиратися в новій бібліотечній будівлі. Ось так малесеньке село на Іванківщині явило світові український феномен: здатність пройти крізь вогонь і дати поштовх відновленню наперекір усім ворогам та негараздам.

Підгайне – це лише шматочок кольорового скельця у строкатому вітражі пошкоджених українських міст та селищ. Руйнування численні, але жага до життя сильніша. Наразі кожен із нас може стати співавтором історії відродження освітніх просторів на теренах нашої країни: БараБука разом із благодійним фондом SavED збирає книжки для шкільних бібліотек деокупованих територій. Долучайтеся, адже народ, що читає, завжди переможе тих, хто віддає перевагу телевізору.

* Станом на сьогодні нового приміщення в бібліотеки досі немає. За словами пані Лариси, волонтери обіцяли допомогти хоча б із тимчасовою будівлею, наразі готується невеличке приміщення за типом МАФу.

Фото з фейсбук-сторінки Лали Тарапакіної та надані Ларисою Руденко.

Print Form
Подiлитись:

Додати коментар