Дитячі детективи звідусіль
«Де тільки не трапляються детективні історії!» – подумав, мабуть, український письменник Андрій Кокотюха, і написав детективні історії для дітей, які відбуваються в лісі, у повітрі, під водою. І пообіцяв, що незабаром вийде ще й детектив про кротів, події якого відбуваються під землею.
Помітно, що жанр детективу саме в сучасній українській літературі для дітей і підлітків останнім часом поповнюється новими текстами, і це тішить. Дуже популярні шкільні детективи, у яких події реалістичні і відбуваються безпосередньо у школі або розслідування ведуть школярі. Наприклад, можна згадати «Розбишацький детектив» Діани Мельникової та «Усі під підозрою» Марусі Щербини. Та й у самого Андрія Кокотюхи є ще серія детективів про київського гімназиста Юрка Туряницю – «Гімназист і Чорна рука», «Гімназист і Вогняний змій», «Гімназист і Біла Ворона», а також серія пригодницьких детективів про пошуки скарбів – «Таємниця козацького скарбу», «Таємниця зміїної голови» і «Таємниця підводного човна». До речі, у трилогії про скарби детективні пригоди відбуваються у трьох вимірах – під водою, на землі і під землею. Щоправда, цільова аудиторія цих детективів – середній і старший шкільний вік, підлітки.
А ось нова серія «Детективи звідусіль» орієнтована на найменших читачів – тих, які лише починають читати, дітей дошкільного і молодшого шкільного віку. Адже цій аудиторії теж потрібні цікаві, динамічні й насичені пригодами історії, ще й із карколомним детективним сюжетом.
Отож, нещодавно вийшли три детективні історії Андрія Кокотюхи – «Таємниця зниклих зайців», «Горобці проти опудала» і «Печера Чорного Кальмара». Усі вони різні й із різними героями, звісно, що ці герої тваринки, за пригодами яких цікаво спостерігати дітям цього віку.
«Таємниця зниклих зайців» має підзаголовок «Лісовий детектив». Із назви зрозуміло, що події відбуваються в лісі, у якому таємниче зникають зайці. І кого найперше підозрює лісова поліція у їхньому зникненні? Звісно ж, вовків. Але ж у цьому лісі уже давно заборонили полювання, і всі живуть у мирі і злагоді. Та коли зникають зайці, ведмеді з лісової поліції починають підозрювати саме вовків, бо вони – хижаки. А вовкам, звісно, не подобається таке стереотипне ставлення до себе.
Вовчик Макс, наймолодший у вовчій родині, дуже хоче стати піратом і уявляє себе в майбутньому справжнім морським вовком. Він неодмінно прагне стати героєм. Історія про зниклих зайців його неабияк зацікавила: дуже цікаво, куди ж вони зникли, та й потрібно допомогти зберегти чесну репутацію родини. Вовчик Макс перетворюється на лісового детектива, який розслідує цю справу, і читачі разом із ним поринають у цікаву пригоду і дізнаються таємницю.
«Горобці проти опудала» позначений як «Захмарний детектив», бо головний герой історії – горобчик Куций. Він, як і вовчик Макс, мріє про пригоди. Ходить у школу на уроки старого учителя Дзьоба – про те, як уберегтися від небезпеки, але обурений через те, що там немає практики: Дзьоб показує лише на своєму прикладі, а не дає самим спробувати. Пояснює вчитель так: «Це крайній випадок, мої дорогенькі. Ситуації, яких треба уникати. Не лізти на рожен. Ось чому, Куций, я ризикую сам. Ось чому нікому з вас не дозволяю».
Горобчик Куций дружить із синичкою Сонею, і вирішує кинути виклик своїм страхам – полетіти до опудала на занедбаному городі, якого всі бояться, тому оминають. А занедбаний город якраз біля сільської хати з привидами – інтригує, правда? Тут Куцому й випадає нагода випробувати на практиці науку, про яку розповідав учитель Дзьоб. І несподівано розслідувати справжній злочин – зникнення синички Соні.
До команди детективів – вовчика Макса і горобчика Куцого – приєднався й карасик Юрась із книжки «Печера Чорного Кальмара». Він живе у ставку і найбільше боїться сковорідки: «Таку приказку від тата перейняв, а той – від діда. Промовляють її, коли справи кепські й зараз засмажать». Одного разу йому не щастить і його виловлюють. Але, на щастя, приказка не справджується, бо карасик стає домашньою твариною: син рибалки поселяє його у ванній, додає морської солі, сподіваючись дослідити, чи приживеться річкова риба в солоній воді.
Карасик виявляється витривалим і адаптовується до середовища. А згодом потрапляє з родиною рибалки на море й опиняється у справжній морській воді. Там усе цікаво й незвично, але мешканці недружелюбні – одразу ж нападають. Але карасик Юрась згадує прийоми старого йоржа, який навчав усіх ставкових риб захищатися. До речі, нападають бійцівські рибки-півники на чолі з Оскаром. А рятує ситуацію морський вугор на ймення Ігор.
У цій ситуації карась Юрась стикається зі стереотипом: рибка-півник Оскар обзиває його селюком, бо Юрась походить зі ставка. А вугор Ігор зауважує, що Юрась уміє себе захистити і пропонує стати одним зі своїх, а саме – долучитися до загону охоронців, який чатує біля печери Чорного Кальмара, загадкового морського володаря.
Карасик Юрась, як і вовчик Макс і горобчик Куций, дуже допитливий. І звісно ж, йому цікаво побачити Чорного Кальмара. Але вугор Ігор запевняє, що кальмар має страшний вигляд. Саме тому й загін охоронців патрулює біля входу в печеру, щоб ніхто не зміг запливти й дізнатися страшну таємницю морського володаря. Навіть красива рибка Ринка, якій дуже хочеться туди потрапити. А тут уже починається найцікавіше, бо, виявляється, що в морській бухті таємниче зникають екзотичні рибки.
Усі ці детективні історії об’єднує той факт, що головні персонажі – хоробрі, прагнуть вчинити щось героїчне, треновані і добре метикують. А це – найкращі риси героя, за пригодами якого цікаво спостерігати. Усі вони виступають проти стереотипних уявлень, які їм нав’язали інші. А ще спільним є те, що в кожній із історій в основі інтриги – зникнення.
Але загалом детективи різні за сюжетом. Вовчик Макс у «Таємниці зниклих зайців» береться до справи з власної волі і називає себе першим приватним лісовим детективом, кидаючи виклик вічно незадоволеній лісовій поліції. Має підозрюваних, постійно роздумує про хід розслідування, перевіряє свої припущення, шукає свідків, робить хибні ходи і зрештою натрапляє на те, що треба. Нагадало класичні детективи про Шерлока Голмса.
Горобчик Куций втрапляє у детективну пригоду зовсім випадково, по суті він слідчий-аматор – просто прагне пригод, не боїться і, звісно, дуже хоче знайти свою подружку – синичку Соню, яка зникла після того, як сіла на опудало на городі. І несподівано досягає успіху, бо ловить злочинця.
Карась Юрась узагалі потрапляє у зовсім нове для себе середовище – морську воду, до якої швидко адаптується. Але його чекає неабияке випробування: протистояння з бійцівськими рибками-півниками, а згодом робота у патрульній поліції біля печери Чорного Кальмара. Такий собі поліцейський детектив із новачком у нових обставинах, ще й із елементами бойовика.
Одне слово, Андрій Кокотюха по суті адаптував різні види детективів, щоб ознайомити з ними маленьких читачів. І завершення кожної з книжок виразно натякає, що продовженню – бути.
