Чотири невеличкі картонні книжечки, в кожної з яких – своє призначення. Для купання й ігор на руках, для масажів усього тіла й окремо пальчиків.
Говоримо «молодіжна проза» – чуємо «Ірена Карпа».
«Зоряна електричка» – текст, дивовижно насичений пригодами. За найкращими зразками дорослої літератури, він має одразу кілька сюжетних ліній, які перетинаються часто в дуже несподіваних місцях, і кожна з них могла б бути канвою для окремої повісті.
Цей формат мав би приваблювати дошкільнят, які, не вміючи читати, люблять розглядати у книжках малюнки та переказувати книжку.
Враження від «Не зовсім казок» склалося неоднозначне – хоча, можливо, таким і має бути творчий експеримент.
Досвід двох підліткових письменницьких клубів під керівництвом Галини Ткачук вустами їхніх учасників та засновниці.
Розповідаємо про нові «малючкові» видання, готові до того, що малі книгодрузяки будуть їх смикати, кидати і часом навіть надкушувати.
