«Валізка з книжками» в Україні
Проєкт «Валізка з книжками», започаткований й успішно втілений Goethe-Institut у 2022 році, трансформувався й змінив географію. 2023 року він уже орієнтований на українські бібліотеки й бібліотечні ініціативи. Отак, експертки з дитячої літератури (Юлія Козловець, Олександра Савченко, Валентина Вздульська, Тетяна Стус, Оксана Лущевська, Катерина Сухоребська та Катерина Міхаліцина) відібрали до «Валізки» 22 книжки, які поїхали аж до 250 бібліотек і проєктів (із повним переліком можна ознайомитися тут). Однак це не єдине оновлення. Про інші особливості «пакування» надзвичайних книжкових валіз поговоримо з Марією Шубчик, керівницею проєктів Ґете-Інституту в Україні.
– Що мотивувало продовжити проєкт «Валізку з книжками»? Як виникло таке рішення?
– «Валізка з книжками» – це проєкт, що народився в перші місяці війни, коли ми всі намагалися подолати перший шок та зрозуміти, де й кому ми можемо наразі оперативно допомогти. Cаме тоді ми (команда Goethe-Institut – Ред.) побачили безліч запитів від українських родин, які, рятуваючись від війни, потрапили до Німеччини, і заодно отримували запити від різноманітних організацій у Німеччині – усім потрібні були книжки для дітей та підлітків українською мовою.
Звісно, коли дітей евакуювали, не у всіх родин була можливість взяти з дому книжки, які не просто знайомі для дитини, а й водночас надають відчуття домівки у критичній ситуації. Оголошуючи проєкт «Валізка з книжками», ми очікували, що принаймні 100 бібліотек зголосяться прийняти посилку з українськими виданнями. Але на наш заклик відгукнулося понад 800 установ у Німеччині! Таким чином у німецьких бібліотеках з’явилося аж 600 книжкових поличок українською, а понад 400 волонтерів зголосилися регулярно проводити зустрічі-читання українською.
Проте нашою основною метою завжди була підтримка партнерів і програм в Україні. У 2023 році ми знали, що за наявності допомоги з боку німецького уряду ми будемо направляти книжкові «Валізки» саме в українські бібліотеки та читацькі установи. Діти, які ростуть в Україні, наразі стикаються з високим рівнем стресу, а книжки можуть стати бодай однією сходинкою, щоб подолати труднощі цього воєнного періоду. Отже, 250 бібліотек отримають «Валізку з книжками». І додатково 100 бібліотек отримають «Книжкові рюкзаки». Це більш мобільна версія комплекту, що містить книжки, ігри та сенсорні іграшки. З рюкзаком можна ходити на читання у школи, сусідні бібліотеки або виходити на читання в парк.
– З якими викликами довелося стикнутися, працюючи над «Валізками» для дітей в Україні?
– Основним викликом цього проєкту виявилася надзвичайно велика кількість заявок. Нашу форму заповнило понад 4500 публічних бібліотек, шкільних бібліотек, ГО, читацьких ініціатив. Звісно, такий високий попит на книжки мав би бути обнадійливим для нас. Натомість нам було дуже гірко, адже ми розуміли, що не зможемо направити книжки та наші матеріали всім охочим. Розподіляючи сформовані валізки, ми надавали перевагу релокованим із окупованих територій бібліотекам та/або установам та/або тим, що знаходяться на деокупованих територіях або активно працюють чи мають намір працювати з дітьми, які були змушені залишити свої домівки чи зазнали сильного стресу.
Також у пріоритеті для нас були публічні бібліотеки, щоб матеріали проєкту потрапили в загальний доступ як для читачів і читачок, так і для освітян, зокрема вчителів. Тому, на жаль, на цьому етапі ми не змогли повністю забезпечити шкільні бібліотеки.
80% запитів бібліотек стосувалися саме необхідності поповнення фондів, особливо після того, як російськомовна література зникла з полиць. Також у деяких бібліотеках на деокупованих територіях частину фондів було знищено під час військових дій. У зв’язку з цим маю заклик до читачів і читачок: якщо ви маєте нові цікаві книжки, які самі вже прочитали, віднесіть їх до бібліотек чи передайте у книгозбірні сільської місцевості, книжки там дуже потрібні. Зрозуміло, що ні наш проєкт, який є досить невеликим у порівнянні з масштабами потреб (та й, властиво, має іншу мету, ніж поповнення фондів), ні приватні книжкові дарунки не можуть кардинально змінити ситуації. Однак водночас ми бачимо, що нині існує багато різних ініціатив із поповнення фондів. Приміром, Український інститут книги передав уже досить багато книжок. А незабаром ми зможемо розповісти про ще одну спільну акцію щодо поповнення бібліотечних фондів. Разом ми обов’язково зробимо бібліотеки місцем для зустрічей та навчання.
– Чим іще, крім місця призначення, відрізняються книжкові валізки – 2023?
– «Валізка з книжками» – проєкт, призначений для дітей, батьків, учителів і бібліотекарів. У форматі, який ми реалізували у 2023 році, валізку доповнили не лише книжки, а й сенсорні іграшки, розмальовки та спеціальний супровід психологів та експертів/-ок із читання для дітей, які пережили війну. Для всіх, хто супроводжує дітей у читанні, ми підготували рекомендації зі спільного читання, що містять прості завдання та ігри від культурно-просвітницької ініціативи «безпробілів» та ГО «Право 31», а також матеріали, що допоможуть зробити читання цікавішим, сприяючи спілкуванню між дітьми й дорослими. В окремій брошурі команда підготувала поради психологині Світлани Ройз та психотерапевта Удо Бера щодо роботи з дітьми, які пережили воєнний досвід. І, звісно, важливим мешканцем «Валізки» є Книжковий Черв’ячок. Цю іграшку можна обіймати й разом із ним читати, а ще Черв’ячок дуже любить обговорювати книжки у колі друзів. Також у «Валізці» є матеріали для майстрування, що допоможуть зробити взаємодію з книжками ще цікавішою. Принагідно хочу нагадати, що на нашому сайті є багато інших чудових дидактичних матеріалів для книжок із першої «Валізки».
– Як відбувалася робота експертної групи? З яким запитом працювала команда фахівчинь і чи траплялися «підводні камені»?
– Наше експертне коло почало працювати ще наприкінці 2022 року. Ми активно обговорювали, як можемо допомогти дітям та дорослим разом шукати слова та відповіді на складні запитання. Також обговорювали з психотерапевтом Удо Бером значення читання для роботи з дітьми, які переживають високий рівень стресу. Зокрема, у лютому 2023 року ми провели кілька сесій із Удо Бером для українських бібліотек.
Основний запит для експерток – підібрати найкращі сучасні книжки, що допоможуть дітям подолати тяжкий період, керувати своїми емоціями та обговорювати те, що їх турбує. Це не тільки книжки про війну, яких наразі вже є досить багато, це також і видання про навколишній світ, родину, суперсили, друзів і життя, яке триває під час війни. Зрештою ми маємо 22 видання, серед яких кожна вікова група зможе знайти щось, що відгукнеться. Попри такий невеликий склад «валізки», вона є помічною і дієвою. Адже ми зосереджувалися саме на тому, щоб із кожною книжкою в бібліотеці можна було проводити додаткові активності.
– Чим найбільше пишаєтеся в цьому проєкті?
– Звісно, я пишаюся командою нашого Ґете-Інституту, яка працювала над проєктом – це мої колеги Мар’яна Кіра та Марієтта Зандер. Реалізувати проєкт слід було в дуже короткий термін. Звісно, «Валізка» не відбулася би без фінансової підтримки Міністерства зовнішніх справ Німеччини. Я дуже вдячна експерткам, які вклали свій час та енергію не лише у відбір книжок, але й в інші читацькі проєкти, що наразі допомагають зорієнтуватися в актуальній та сучасній дитячій і юнацькій літературі. Також я пишаюся бібліотеками, які небайдужі до того, щоб діти знаходили цікаві книжки та регулярно приходили до них. Ми розуміємо, що українським бібліотекам наразі дуже складно, це зовсім інші умови роботи порівняно з європейськими бібліотеками. Але під час кожної нашої співпраці я в захваті від мотивації, гнучкості, винахідливості українських бібліотек та їхньої відкритості до нових ідей.
– Чому ж так важливо тримати у валізці книжки? Яка суперсила книжки для вас і вашої родини?
– До моєї евакуаційної валізки книжки зовсім не потрапили, адже на момент початку війни я з дитиною була не вдома. Тож я на власному досвіді бачила ті емоції, що викликає улюблена книжка в розгубленої дитини, що раптом опинилася поза рідною домівкою, поза родиною і без звичних речей навколо. У стані стресу читання перед сном книжки, яку безліч разів читали разом удома, – надзвичайно цінне й терапевтичне не тільки для дитини, але й для її мами або іншого близького дорослого. Книжки для нас – це про мить, коли ми з родиною разом, нам тепло та затишно. Навіть якщо тато моєї дитини в армії, він регулярно читає їй уголос (найчастіше просто з пам’яті) по відеозв’язку, хоч би де він був.
– Ви згадали, що «Валізку з книжками» для українських бібліотек надійно тримає (тягне, рухає, оберігає) Черв’ячок, створений художником-ілюстратором Олександром Шатохіним. Чи вже вигадали ім’я для цього персонажа? І як загалом його справи?
– У нашого Черв’ячка є робоче ім’я Bücherwurm. Дослівно німецькою мовою це означає «Книжковий Черв’як» – так у Німеччині називають людину, що обожнює читати, інколи при цьому забуваючи про все на світі. Завдяки ілюстратору Олександру Шатохіну ми зрозуміли, що у Книжкового Черв’ячка має бути дуже промовисте ім’я українською, адже в нього попереду ще багато роботи в українських бібліотеках. Тому в січні на сторінках Goethe-Institut у соцмережах відбудеться конкурс на найкраще ім’я для цього персонажа. Долучайтеся, адже серед призів – іграшковий Черв’ячок! А якщо побачите його у своїй бібліотеці, обов’язково надсилайте нам фото з ним. Ми будемо дуже раді дізнатися, як йому ведеться в різних куточках України.
Спілкувалася Марія Артеменко. Сторінка проєкту – тут.
