Ілюструю книжки для дітей: Дмитро Печенкін
Любите книжечки про хвостатих, крилатих, пухнастих та непосидючих? Якщо так, то ви напевне вже знайомі з роботами київського художника Дмитра Печенкіна. А якщо ні – то гайда знайомитися!
У традиційному ілюстраторському інтерв’ю від БараБуки Дмитро розказав, як вступати у «творчий шлюб», рятуватися від рутини і закладати душу в ілюстрацію.
– Як у Вас відбувається процес роботи над ілюструванням дитячої книжки?
«Комп’ютерна ілюстрація не викликає в мене жодних емоцій. У ній не відчувається душі»
– Як театр починається з гардеробу, так робота ілюстратора починається з тексту. Отримавши твір, перечитую його, щоб усвідомити, якою має бути книжка. Наступний крок – затвердження персонажів. Після того приступаю до ілюстрування. Є розвороти, які відразу уявляю, розумію їх і міняти нічого не хочу. До них я відразу роблю ескізи оригінального розміру. А є такі, які потребують певного часу. Для них я роблю маленькі замальовки. Це дозволяє знайти правильне рішення.
– У випадку роботи з творами сучасних письменників, допомагає чи заважає особисте знайомство з автором книжки? Який вплив справляє автор на діяльність ілюстратора?
– Для мене дуже важлива співпраця з письменниками. Адже це такий собі «творчий шлюб». Без поступок і компромісів неможливо досягти гармонії. Дуже важливо знаходити золоту середину, аби всі були задоволені своєю роботою. Траплялося, що письменники наполегливо нав’язували своє бачення. Тільки так і не інакше. Тоді робота художника зникала й перетворювалася на рутину. На звичайне ремесло, а не на творчість. З такими авторами у мене робочий процес не складається.
– Який процес у створенні ілюстрації подобається найбільше? Який – найменше?
– Найбільше подобається не щось конкретне, а взагалі сам процес. Для мене малювання не є роботою, це невід’ємна частина мого життя. А найменше подобається, коли довго не можеш уявити картинку до певного сюжету. Настає так званий «ступор». Ніби й сюжет не важкий, і все зрозуміло, а картинка не складається.
– Розкажіть про улюблені техніки і стилі.
– Ілюстрації малюю виключно аквареллю, виконую контуровку тушшю і пером. Взагалі, туш і перо – це найулюбленіші мої матеріали. Щоправда таку техніку дуже рідко використовують у дитячій ілюстрації. На початку роботи ілюстратором доводилося малювати на графічному планшеті. Але комп’ютерна ілюстрація не викликає в мене жодних емоцій. У ній не відчувається душі. Звісно, це лише моя суб’єктивна думка. Але для себе вирішив, що працюватиму тільки «природними матеріалами».
Підготувала Ольга Сілакова