11+

Панна: блог про і для сучасних дівчат

Наталія Ясіновська

Уподобань: 4

В українській дитячій літературі все ще не досить реалістичних книжок про і для молодших підлітків, тому я дуже тішуся, коли дізнаюся, що вийшло щось новеньке. Сьогодні йтиметься про «Панну Софію» Ольги Купріян, знаної тим, що вона може захопливо писати як про бобрів, так і про перший сексуальний досвід.

Одразу попереджаю: цього разу сексу в книжці нема, бо це ж не для старших підлітків, а вікові особливості аудиторії авторка добре знає. Молодші підлітки, а це 10-13 років, уже ніби й не діти, але ще й не дорослі. Непорозуміння з батьками, пошук нових друзів (бо може виявитися, що з тими, з ким ще вчора разом бавилися, нема про що розмовляти), перші почуття… Усі ці теми є в «Панні Софії».

«Узагалі-то маму трошки бісить те, що я позичаю її одяг. Ми майже одного зросту, тільки мама з усіх боків кругліша. На мені мамині речі сидять завжди як оверсайз, і це виглядає круто»

Софія, Діана й Оля – різні в усьому: за статурою, смаками і вподобаннями. Може, вони б і не подружилися, якби вчитель інформатики не дав завдання розробити блог. І якщо для більшості їхніх однокласників це так і лишилося завданням, ці дівчата так захопилися, що й далі розвивали свій блог. Невдовзі на них підписалися і однокласники, й учні з паралельних класів, і навіть брат Софії дивився її відео й вимагав видалити його. Хіба ж це не успіх?

Секрет успіху блогу @panna в тому, що кожна з дівчат розповідає про те, чим цікавиться й захоплюється саме вона: танці, косметика, кіно і книжки. Софія, яка й розповідає нам свою історію, любить читати і часом думає про те, що, може, це єдина її родзинка, а взагалі вона нудна й нецікава. Я вдячна авторці, що підняла цю тему, бо ж, певне, всі книголюби хоч раз питали себе: чи з ними щось не так, що інші стільки не читають і не люблять говорити про книжки? Тому дуже важливо знати, що ти не один, що таких багато і варто єднатися – зрештою, у часи інтернету легко знайти свою спільноту.

Окрім книжкових рекомендацій від Софії, є ще один літературний гачок – поезія. Софія разом із братом-студентом іде на поетичний квартирник – і просто закохується і в поезію, і в її виконавця – студента-другокурсника. Таким чином авторка натякає читачам, що поезія буває не лише така, як у шкільних підручниках, вона різнолика і багатогранна, її можна любити, читати і цитувати. Ну а поет-студент із Могилянки як об’єкт юнацької закоханості справді нічим не гірший за віконта Тьюкзбері з «Еноли Голмс». Свій, рідний, та ще й поет.

Ілюстрації Марини Шутурми

Нарешті ми бачимо в книжках не стереотипні сім’ї – затуркана мама, тато весь час на роботі, сивий дідусь із бородою і бабуся в хустинці – а цілком сучасну родину. Бабуся їздить на авто, щоправда, потребує Софіїної допомоги, щоб розібратися із джипіесом (зрештою, ми не знаємо, чи це справді так, чи бабуся просто хоче більше бувати з онукою). Мама часто їздить у відрядження і на письменницькі резиденції, бо вона – успішна авторка смішних детективів, і не переживає, як сімейство дасть собі раду без неї. Тато і готелем керує, і смачно для дітей готує. Чудова родина. Можна було б сказати «ідеальна», але ж ідеальних ні родин, ні стосунків не буває, тож і в Софіїній є свої нюанси. Софія з Максом підколюють одне одного, як то буває у братів-сестер, але й підтримують також. Мама з татом переживають непростий епізод (не буду спойлерити, але я дуже за них переживала, чесно). Не ідеальна, але нормальна (в хорошому сенсі цього слова) сім’я, де всі всіх люблять і підтримують.

Хоч книжка адресована для молодших підлітків, її сміливо можна радити й батькам – по-перше, можна, не випитуючи своїх дітей, дізнатися про те, що їх хвилює, цікавить чи тригерить. Написана легко, з гумором, ще й помережана кумедними ілюстраціями Марини Шутурми. А по-друге, авторка закинула у свій текст кілька кодів, які, напевне, не відчитає юнь, але які відгукнуться батькам – наколоті мандаринки, «батя, я стараюсь», ну і моє улюблене – мамин псевдонім – Юна Орел.

«Панна Софія» – перша книжка в серії @panna. У наступних частинах читачі ближче познайомляться з Діаною й Олею. Оскільки «Панна Софія» писалася ще до повномасштабного вторгнення, у книжці немає згадок про війну. Як розповідала Ольга Купріян на своїй сторінці у фейсбуці, у наступних частинах життя дівчат уже не буде таким безтурботним, їх розділятимуть кордони, різні досвіди. Чи продовжуватимуть вони писати у свій блог? Про що розповідатимуть? Чи вдасться їм зберегти свою таку крихку дружбу? Дізнаємося, коли вийдуть «Панна Діана» і «Панна Оля».

Купити книжку на сайті видавництва.

Print Form
Подiлитись:

Додати коментар