Велосипеди, вітри, пара, математика і ботаніка: пізнавальні новинки для дітей і підлітків

Автор: БараБука


БараБука щиро радіє появі кожної книжки, у якій захопливі знання подано в цікавій для читачів формі. На щастя, видавці не припиняють тішити читачів різноманітним нонфікшеном. Цього разу в огляд потрапили п’ять дитячо-підліткових та одне доросле видання, яке, втім, цілком може підкорити серця юних книгодрузяк. Тож якщо ви бажаєте дізнатися більше про рух та еволюцію деяких транспортних засобів, або прагнете здивувати друзів зненацькими знаннями з математики чи ботаніки – мерщій обирати собі книжку до смаку!


4+


Пригоди Крутелика, або Звідки приїхав перший велосипед

Татуся Бо. Пригоди Крутелика, або Звідки приїхав перший велосипед / Ілюстрації: Світлана Балух. – Харків: Віват, 2021. – 46 с.

Рано чи пізно в житті майже кожної дитини з’являється перший велосипед. Мишкові його подарували на день народження. Хлопчиковій радості не було меж, і він із татом іде в парк випробовувати нового двоколісного друга. Під час прогулянки тато розповідає безліч цікавезних фактів, зокрема історію винайдення велосипедів, починаючи аж від появи колеса в часи прадавньої Месапотамії і до прогресу, який спричинився завдяки ньому. Виявляється, що велосипед не відразу набув сучасної форми, він постійно змінювався і вдосконалювався. Так Мишко, а разом і читач, довідується, якими були колеса (великі і маленькі, з гумовою камерою і без), сидіння (дерев’яні, шкіряні, з м’яким наповненням), а також інші деталі і пристрої. Всі ці зміни і багаторічний прогрес майстерно зобразила художниця Світлана Балух. Її малюнки дають можливість яскраво й точно уявити все різноманіття, а часом дивакуватість форм перших велосипедів і яких зусиль вартувало, аби на них кататися. Окрім історичних фактів, письменниця Татуся Бо також заклала важливу інформацію про правила їзди на велосипеді, про необхідність одягати шолом, захисні рукавички, налокітники та наколінники. Звісно, в історії з Мишком трапляється пригода – він таки падає з велосипеда, але і цей епізод авторка змогла перетворити на цікаву розмову з татом про те, як влаштовано велосипед.


7+


Куди і звідки

Романа Романишин, Андрій Лесів. Куди і звідки. – Львів: ВСЛ, 2020. – 64 с.
Фото: agrafkastudio.com

З творчою майстернею «Аґрафка» читачі вже встигли побачити й почути багато цікавого, тепер же настав час вирушати в дорогу. Наприкінці 2020-го зіркові ілюстратори Романа Романишин та Андрій Лесів презентували новий графічний нонфікшн «Куди і звідки».

Пішки й верхи на конях та верблюдах, на бричках і велосипедах, човнами й пароплавами, літаками й ракетами ось уже 400000 років людство впевнено рухається нашою планетою. Люди досліджують і завойовують, пірнають і злітають, подорожують і зупиняються тільки для того, щоб прокласти нові маршрути. А поряд із людиною в невпинному русі тварини й птахи, комахи й рослини. І це все незліченне товариство мчить, летить, біжить, пливе, підхоплене вітром, морськими течіями, супроводжуване Сонцем і зорями. Авторам вдалося вхопити цей неймовірний рух і наповнити ним кожну сторінку динамічної та довершеної візуально книги.

У цьому нетривіальному виданні читач знайде все, що символізує рух і напрямок, історичні довідки, цікавий фактаж і фірмовий стиль, за який так люблять «Аґрафку» у всьому світі.

Секрети вітру

Галина Шмідт, Галина Манів. Секрети вітру / Ілюстрації: Арсен Джанік’ян. – Київ: Рідна мова, 2020. – 72 с.

На канікулах хлопчик Макс знаходить нових друзів – професора-винахідника пана Віктора і його онучку Аліну. Разом вони готуються запускати повітряного змія й обговорюють важливі теми довкілля. Водночас професор дає Максові слушні поради й ділиться цікавою інформацією про вітер. Думаєте, це звичайне явище? Тоді ви дуже помиляєтеся. Адже вітер таки має багато секретів. Книжка дає відповіді на численні запитання, зокрема: чому і як дме вітер? Який у нього характер? Які імена має вітер? Чи можна з ним подружитися? Прикметно, що окрім згадок про світові мусони, пасати й морські бризи, окремі розділи книжки присвячено власне Україні та місцевим вітряним особливостям. Варто також виокремити практичну частину книжки. Вона містить покрокові інструкції з виготовлення «вітряних аксесуарів»: повітряного змія, рози вітрів, флюгера.

Друга частина книжки знайомить читачів з новими героями: Максовою бабусею, її сусідкою Валерією Григорівною, диспетчером електростанції паном Миколою, злодюжкою Родіоном, а головне – з Мобі-Елом, високотехнологічною машиною зі штучним розумом та емоційним інтелектом. Цей винахід професора Віктора виявляється дуже милим і в певний момент потребує допомоги друзів. Події розгортаються довкола теми екології та свідомого використання природних ресурсів. Загалом видання комбінує глибинні знанні з географії, історії, екології та навіть енергетики. Яскраві ілюстрації вдало відтворюють не лише героїв, а й ключові елементи оповіді, такі як вітряки, турбіни й різноманітні схематичні зображення.


11+


Сила пари. Історія парових двигунів

Петро Яценко. Сила пари. Історія парових двигунів / Ілюстрації: Ілля Угнівенко. – Київ: Портал, 2020. – 120 с.

Парові трактори та генератори атомних станцій, вишуканий шик «Титаніка» та враження Тараса Шевченка про першу його мандрівку на пароплаві. Усе це — в «Силі пари» Петра Яценка. Ця книжка зацікавить не лише читачів, захоплених історією та/чи інженерією, а й усіх поціновувачів гарно написаної пізнавальної літератури.

Петро Яценко — письменник із інженерною освітою, тож у тексті книжки гарний літературний стиль поєднується з оригінальним авторським баченням теми. Чого варті лиш заголовки розділів: оповідь про винаходи інженерів Стародавнього світу, які передували винайденню парового двигуна, називається «Закипання». А розділ про історію парових машин на теренах України має промовисту назву «Воли на пенсії».

Також у книжці читаки-підлітки знайдуть цікаві історичні відомості про парову техніку на війні, найбільші катастрофи парових двигунів, їхнє забуття та віднайдення у ХХІ столітті. Ілюстрації Іллі Угнівенка додають виданню парового ретро-шарму.

Трикутник Зевса

Андрій Бачинський. Трикутник Зевса / Ілюстрації: Маргарита Вінклер. – Львів: ВСЛ, 2020. – 192 с.

«Навіщо мені вчити ці формули?! Де вони мені знадобляться у житті?» – з покоління в покоління обурюються школярі над підручниками з математики. Якщо поблизу вас чуються такі вигуки від учнів 5–7 класів, запропонуйте їм відволіктися від науки та почитати книжку про літо, море й закордонну подорож… де не обійшлося без математичної практики.

«Трикутник Зевса» – це нонфікшн у формі пригодницької повісті. Андрій Бачинський спробував показати читачам, що математика – це не чиста теорія, а цілком практична дисципліна, знання якої допоможуть і диск кинути, і вітрило заштопати, і храм збудувати. Теодор вирушає зі своїми батьками відпочивати на Крит, і все було б чудово, якби не сувора викладачка, яка призначила йому переатестацію з геометрії. Тож відпочинок затьмарено зубрінням формул. Але підлітки завжди знайдуть собі пригоди, і часом навіть більші, ніж можуть уявити. Так Тео через часовий розрив опиняється в Давній Греції часів розквіту наук. Бажаючи повернутися у свій час, хлопець має подолати чималу кількість перепон. Разом із тим Тео з’ясовує, що знання математики за плечима не носити – на його щастя те, що давні греки лише встановили шляхом непростих обчислень, зараз знає кожен, хто готується здавати ДПА.

Історія має динамічний розвиток, утім, через цю динаміку деякі сюжетні лінії прописані надто пунктирно, а певні ходи є геть недостовірними. Та якщо не бути надто прискіпливими до літературної складової, то «Трикутник Зевса» загалом досягає своєї мети – до кінця видання справді переглядається значення геометрії в житті.


15+


Фрукти проти овочів

Олексій Коваленко. Фрукти проти овочів. Чому кавун – не ягода, а томат – це фрукт. – Київ: Віхола, 2020. – 224 с.

Дуже дотепна книжка про ботаніку. Ведучий відомого ютуб-каналу «Довколоботаніка» та блогу «Ботанік у кедах» Олексій Коваленко розкриває на сторінках видання всю правду про овочі, фрукти та інші продукти щоденного вжитку. Автор руйнує чимало міфів про їжу та змінює погляди на науку як таку. Кумедні ілюстрації у вигляді фотоколажів та легка манера викладу інформації приваблюють із перших сторінок. Щоправда, гумор у книжці більше апелює до покоління батьків, тому книжку класно читати разом із дітьми. Зрештою, видання не позиціонує себе як дитяче, проте дізнатися, що гречка – це горішок, картопля – енергетик, а інжир містить м’ясо, хочеться не лише дорослим. Наукова складова книжки передбачає «дозоване» читання, тому не розраховуйте проковтнути книжку за один вечір. Осмислення непересічних фактів чи спростувань таки потребує неквапливості. Книжка демонструє особливий нонфікшен – науковий і кумедний водночас. От якби її ще почали вивчати на шкільних уроках біології, то навчання покращилося б у рази.

Print Form
Подiлитись:

Додати коментар



Читайте також: