Смачні книжки для перших зубів

Автор: Ольга Купріян


Кожна маленька дитина знає, якою має бути дитяча книжка. Смачною! Створеною з якісного картону, соковитих фарб і присмаченою добірними спеціями зі слів. Жарти жартами, а найпершими книжками наших дітлахів є маленькі книжки-картонки, які зручно тримати в ручках і – так-так! – гризти. БараБука відшукала для вас «найсмачніші» картонки від українських видавців, ба навіть протестувала їх на справжніх малятах 😉

До огляду потрапили як книжки українських авторів та ілюстраторів, так і окремі видання українськомовних світових шедеврів, які ми просто не могли оминути увагою.

Читайте також: Практичні картонки для немовлят

малюк1

Маленькі експерти та їхні мами оцінювали книжки за такими критеріями:
1) Якість матеріалів (оскільки – читайте вище – книжки активно пробують на зуб);
2) Оригінальність оформлення;
3) Бездоганність тексту;
4) Формат і витривалість (розмір, як довго книжка витримає «читання»).

Серія картонок від ВСЛ

Найширшу лінійку якісних українських книжок-картонок для найменших читачів має «Видавництво Старого Лева». Для категорії 0+, себто від того часу, як маля вже може втримати книжку, є книжечки невеликого формату, які зручно тримати в ручках навіть для дитини до року. Не шукайте довжелезних текстів для перших книжок, усе одно малюки не можуть зосередити увагу на довше, ніж чотирирядковий простий віршик.

Радимо звернути увагу на такі видання:

«Лугова лічилка» Катерини Міхаліциної з ілюстраціями Мар’яни Петрів – лаконічна й дотепна книжка-картинка з яскравими оригінальними ілюстраціями. Ідеться в ній про багатодітне сімейство жучків-сонечок, які вийшли всі разом на прогулянку. П’ятьох пустотливих дітлахів і пропонує порахувати авторка. Як зрозуміло з назви, за жанром це лічилка, проте її можна використовувати і як віршик на засинання (оскільки останній, п’ятий малючок мирно спить і бачить сни про слоників), якщо підібрати відповідну тональність. Книжку відзначено «Рейтингом критика 2015» й довгим списком найкращих родинних видань БараБуки.

«Скоромовки» (в ілюструванні Жені Миронюк) та «Пташині скоромовки» (з ілюстраціями Марисі Рудської) – обов’язкові книжки для розвитку мовлення як малих, так і дорослих.

«А я у гай ходила» Павла Тичини з ілюстраціями Мар’яни Петрів – розкішна книжка-картинка з хрестоматійним віршем українського класика й оригінальним оформленням художниці, за творчістю якої варто пильно стежити. Кожну розгортку виконано в стилі українського орнаменту та оздоблено елементами традиційних візерунків.

«Пава з павенятами» Оксани Лущевської в ілюструванні Олесі Магеровської – книжка-гра, де можна читати й розглядати, а можна – гратися ручками в паву з павенятами, придумавши на основі книжки пальчикову гру:

Рука права –

то пава.

Рука ліва –

то трава.

«Кучеряві повертаються у місто» Мар’яни Прохасько – книжка без жодного слова, але, хоч як це дивно, вона дає найбільший простір для оповідної історії. Це і не популярний нині вімельбух (бо маленький формат і невелика кількість деталей на сторінку), і не звична нам книжка – бо без тексту. Для українського книжкового ринку абсолютно незвичний формат, який може відлякати дорослих читачів, проте варто лиш спробувати розповісти намальоване – ви побачите, що легше й цікавіше вигадувати свою історію за малюнками, ніж іти за авторською. Ось, приміром: ідеться в ній про цілком середньостатистичну сім’ю з чотирьох кучерявих людей, які одного літнього ранку прокинулися, зробили зарядку, поснідали, погралися, склали речі й повернулися на автівці в місто. Очевидячки, вони були на дачі і можна хіба уявити, які пригоди були до того, як намалювалася перша сторінка! Оформлення у впізнаваному вже стилі Мар’яни Прохасько – кольорові олівці, м’які кольори, плавні лінії.

картонки_забара

Серія картонок-білінгв із фетровими ілюстраціями – простота, лаконізм, оригінальні ілюстрації (усі персонажі книжок пошиті з фетру дбайливими руками майстрині й мами Олени Забари). Серія містить шість невеличких книжок-картонок («Лісові звірі», «На подвір’ї», «Птахи», «У джунглях і савані», «У морі», «У траві»), одна сторінка – одна фетрова ілюстрація, з якої малюк не лише дізнається про мешканців тих чи інших природних ареалів, але й матиме змогу почути, як вони звуться англійською.

Читайте також: Читати-вчитися-гризти.

Концептуальні книжки від «Аґрафки»

Книжки-концепти від творчої студії «Аґрафка» винесемо окремим пунктом. На сьогодні художники Романа Романишин та Андрій Лесів порадували читачів трьома картонками – це «Лічилка» на відомий вірш Наталі Забіли, «Кольорові речі», за якою можна вивчити основні кольори (ці дві книжки видала «Навчальна книга – Богдан»), а також «Мій дім і речі в нім» («ВСЛ»), завдяки якій малюки зможуть ознайомитися з усіма речима, які є в домі. Дім поділено по кімнатах, речі підписано, кольори вибрано пастельні, які не втомлюють оченята. Усі три книжки мають приємні некрикливі кольори, зображення схематичні, формат середній. Читати від двох років, оскільки до того часу малюки навряд втримають такі книжки в руках.

Сезонні прогулянки Зої і Тобі

зої

Як ознайомити дитину з порами року? Звичайно ж, показавши їй, чим відрізняються одна від одної зима, весна, літо й осінь.

«Навчальна книга – Богдан» цього року видала чотири картонки про дівчинку Зої від майстрині світової ілюстрації Барбари Рід. Книжечки маленького формату (навіть найменшим читачам зручно їх гортати й тримати в ручках), на 12 сторінок, із пластиліновими об’ємними ілюстраціями й мінімумом тексту, який спонукає малюків обмірковувати намальоване на картинках. Куди поспішає Зої? Що робить Зої? Це чотири історії про чотири дні маленької Зої – зимовий, весняний, літній та осінній. Дівчинці близько двох років, вона їздить у візочку, валяється у снігу, гуляє під дощем у калюжах, розглядає мурашок, грається на майданчику, забиває колінце тощо. Усі події знайомі маленьким читачам, і в цьому приваба цих маленьких книжечок.

Схожу ідею втілили одеські видавці «Три мурашки» в серії про песика Тобі. Тут також чотири книжки – весняні, літні, осінні й зимові прогулянки Тобі. Так само, як і в книжках Рід, текстова частина (авторка Катерина Черненко) художньо невигадлива: на кожній із розгорток коментуються пригоди песика й таким чином розповідається про найтиповіші сезонні дозвілля. Море, сад, пікнік, ігри на свіжому повітрі – приміром, влітку. (Втім, здається, ці коментарі надто розлогі для категорії 0+.) Є зауваження до візуальної складової: художниця Анастасія Ковтун хоч і створила яскраві й привабливі образи, проте песик у неї вийшов геть беземоційний. На всіх малюнках він безтурботно всміхається, навіть коли йдеться про осінню хандру.

Світові хіти українською

Хіба можна в огляді книжок-картонок оминути українське видання «Дуже голодної гусениці» Еріка Карла? Це дебют харківського видавництва «Читаріум», переклад українською здійснив Тарас Уліщенко. Ця книжка не потребує особливого представлення, та раптом ви досі не знаєте про її вигоди (і роль у ранньому розвитку дитини, між іншим!), то ми їх просто перерахуємо: а) чудова історія про життєвий цикл гусениці, яка з маленького яєчка стала метеликом; б) повчальна історія про те, що від великої кількості некорисної їжі болить живіт, а від зеленого листочка – ні; в) математична історія про те, як рахувати все з’їдене; г) щоденна історія про дні тижня; ґ) історія-гра з дірочками на сторінках, у які так весело засовувати пальчики.

Читайте також: Книжковий ранок малюка

Профорієнтація з пелюшок

борсук

Новостворене київське видавництво «Artbooks» спеціалізується на книжках для наймолодшої вікової аудиторії. Дебютувавши світовими хітами в царині вімельбухів, «Artbooks» зважилися видати й картонний проект – білінгву «Славні професії борсука» Романи Рубан (є в укр.-англ. та рос.-англ. варіантах). Книжечка маленького формату, однак доволі груба (24 сторінки), виглядає вона, як маленька кубічна цеглинка, яку, втім, зручно й приємно тримати маленькими ручками. Ілюстрації чорно-білі, хоча сторінки оформлено й іншими кольорами – у приємних пастельних тонах. Завважимо, що серед понад двадцяти професій вказано лише одну з фемінітивом – це «балерина». Хоча, без сумніву, серед жінок трапляються і лікарки, і художниці (як і сама Романа Рубан), і пілотки й навіть космонавтки.

Класика не старіє

Радісна новина для тих, хто з ностальгією згадує видання, які були в їхньому дитинстві. Легендарне видавництво «Веселка» перевидало і збірку українських народних пісеньок та виграшок «Сімсот солов’ят» із ілюстраціями Юлія Криги, і збірку українських народних скоромовок «Перепеличка мала невеличка» з малюнками В’ячеслава Легкобита, і навіть серію українсько-англійських білінгв для наймолодших – «Сорока-білобока», «Лисичка й журавель» та «Два півники». Ці книжки були укладені «Веселкою» близько сорока років тому. Над текстами працювали Лілія Титар та Гледіс Еванс, ілюстрації виконав класик української дитячої книжної графіки Володимир Голозубов.

Те, з чого варто було б почати

абетка_а-ба-ба

Коли розпитуєш молодих мам, які книжки були найпершими книжками їхніх малюків, часто чуєш у списку дуже «правильну» книжку – абетку. Абетки придумали для тих, хто вчиться читати, тобто орієнтовно їхня аудиторія – старші групи дитячих садків і першачки. Але є дві картонні абетки, про які ми не можемо не згадати в цьому огляді картонних видань, найперших книжок наших дітлахів. Це славнозвісна «Абетка» від видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», яка витримала кілька редакцій і з десяток перевидань (нагадаємо, що перший її наклад вийшов аж 1992 року, називався «Козацька абетка» і мав фокус на українську традиційну і трошки християнську тематику), і можна вважати, що цю книжку читає і «гризе» вже друге покоління українців. Ця абетка особлива насамперед тим, що на літеру «А» в ній не «Акула» і не «Амфібія», а – «Ангелик».

Читайте також: Як знайти свою абетку.

абетка_кротюк

І також не можемо оминути велику «Абетку» Оксани Кротюк із ілюстраціями Наталки ГайдиВСЛ»): прості віршики з невигадливими римами легко читати, виспівувати, запам’ятовувати. Звірята харизматичні й переважно такі, яких можна зустріти в житті. Ця книжка також витримала не одне перевидання і навіть зміну ілюстратора, має свій дитячий «фан-клуб», а на віршиках Оксани Кротюк, багаторічної редакторки журналу «Малятко», виросли тисячі дітлахів по всій Україні.

Print Form
Подiлитись:

Додати коментар



Читайте також: