Свято наближається: книжки на зиму, частина 1
Автор: БараБука
Ми дослухалися до ваших побажань і підготували огляд зимового читання в останні дні осені – щоб ви встигли як слід підготуватися до свят.
Однак огляд свіженьких різдвяних видань для дітей і підлітків вийшов такий розлогий – і тут ми відзначимо видавців, які встигли підготувати дуже багато всього на зиму! – що ми вимушені подати окремо видання для дошкільнят і для школярів.
Отже, БараБука вже на всю готова святкувати, перевірте й ви свої чек-лісти. Список книжок на зиму для читання з дітьми – є! Мандаринки – є! Миколай – небагато, але є. Санта, ельфи та олені – дуже багато! Ідеї для дозвілля – є, є і ще раз є! А також є занурення в середньовічну атмосферу, де святкували Коляду, і сліди на снігу, які можна відгадувати з найменшими читачками.
0+
Слідопитенята (ВСЛ)
Чудовий тандем письменниці Катерини Міхаліциної та ілюстраторки Інни Рудої – маємо премилу книжку-іграшку з віконечками й картонними сторінками, які підійдуть для перших «зубів».
Назва книжки говорить сама за себе: слідопитенята – малі слідопити, отже, йтиметься про те, щоб відгадувати, чиї сліди розсипано на сторінках книжки. Ось, наприклад, перша загадка:
Хто це, хто тут походив?
Хто слідочків наводив?
Хтось вусатий і хвостатий
Вибіг мишку поганяти,
Але змерзли лапки.
Няв!
І нікого не впіймав.
У віконечках малята знайдуть відгадки. Ця весела гра супроводжується віршиками Катерини Міхаліциної – їх легко вивчити, а наймолодшим читакам радимо навіть виспівувати (якщо вмієте). Крім того, можна вивчати, як кажуть різні звірята й птахи.
Дочитавши книжку, перенесіть гру надвір – коли випаде сніг, уся родина гратиметься у слідопитів і слідопитенят, а наприкінці з насолодою зробить кілька снігових ангелів, як на останній розгортці книжки.
4+
Пригоди Санти. Найкращі різдвяні ігри та головоломки (видавництво «Сова»)
У нинішніх дітей шалене розмаїття казкових персонажів, які обдаровують їх на зимові свята. Миколай, Санта, Дід Мороз – одні залишилися нам у спадок від батьків і дідів, другі ввійшли в побут разом із масовою культурою. «Пригоди Санти» від Оксани Давидової та Альони Ястремської – компактна збірка завдань на святкову тематику. Є тут головоломки на логіку, математичні задачки, заготовка листівки, лабіринти. З допомогою дорослих книжку можна пропонувати читакам від трьох років.
Головні персонажі тут – Санта Клаус та ельфи-помічники. Розгадуючи завдання, дітлахи поступово посвятяться в таємницю західної традиції святкування Різдва: як Санта дізнається, що кому подарувати, як йому допомагають ельфи, як відбувається розсилка подарунків.
Якщо йти завданнями від початку до кінця, сюжет різдвяних подій викладається в цілісну лінію. Згодом можна порівняти з тим, як діють Святий Миколай і Дід Мороз, якщо в родині віддають перевагу цих персонажам. А також – які особливості святкування Різдва в Україні.
Різдвяні історії під подушку (Чорні вівці)
Ця книжка припаде до душі любителям знаменитих історій Ервіна Мозера, які вийшли друком у тому ж таки видавництві «Чорні вівці». Одна розгортка – одна коротка історія, об’єднана темою зимових пригод і активностей. Ілюстрації Анастасії Хмари також стилізовані під малюнки з «Фантастичних історій на добраніч» і Ко.
Стиль історій Наталії Пашинської (раніше видавалася під прізвищем Стукман) також нагадує фірмове письмо Мозера, яке обожнюють малюки по всьому світу. Маємо короткі замальовки на побутові теми й багато різних персонажів-тваринок (що важливо: персонажі – звичайні малюки, пустотливі, подеколи неслухняні, як у житті).
Мова «Різдвяних історій» рясніє зменшувально-пестливими формами – відверто кажучи, подеколи їх можна було б прорідити, адже тексти й без того викликають замилування й розчулення.
Оскільки вся збірка присвячена Різдву, то в ній можна знайти зо пів сотні сюжетів для зимових розваг – підписувати листівки, випікати імбирні пряники, кидатися сніжками, прикрашати ялинку тощо.
Історії універсальні, хоча все-таки більше орієнтовані на західноєвропейську традицію святкування Різдва. БараБуці дуже шкода, що у виданні не знайшлося місця для національних особливостей: все ж таки дуже хочеться впізнавати свій колорит і свій фольклор у неперекладних історіях (хай то будуть імена чи добір персонажів, або ще краще – присутність на сторінках українських традицій святкування Різдва).
У пошуках зимового сну
Цю книжку можна справедливо маркувати «стосується кожного». Адже вона вкотре підіймає актуальну нині проблему екологічної свідомості. Традиційний дитячий сюжет наповнений змістом, що спонукає до значущих висновків.
Бура ведмедичка Квіточка мешкає зі своєю мамою й двома братиками у «Реабілітаційному центрі для бурих ведмедів». Життя видається їй щасливим і безтурботним. Аж раптом однієї зими все йде шкереберть – хтось викрадає у тварин зимовий сон. Ведмедичка вирішує знайти злодюжку. Вона вирушає у мандрівку, яка змінить її погляд на світ. Квіточка зустрічатиме різних тварин, і всі застерігатимуть від одного найбільшого лиха – Людини.
Книжка порушує важливі теми – браконьєрство, жорстоке ставлення до тварин, вирубка дерев і бездумне використання природних ресурсів. Ці небезпеки звучать особливо достовірно, адже їх переповідають самі герої книжки: бурі ведмеді, вовки, плямиста рись, орел, щука Бука. Дехто з них уже відчув недбальство людини на власному сумному досвіді.
Попри бентежну реальність, із якою стикається ведмедичка, фінал історії залишає приємний післясмак. Зворушлива зустріч Квітки з подружкою-підліткою Бджілкою демонструє, що Добро, Любов і Турбота існують. І вони обов’язково переможуть. Віру в це зміцнює символічний подарунок до кожної книжки – насіння новорічної красуні. У такий спосіб видавництво «Мушля» пропоную кожному саджати ялинку, а не рубати.
Ліхтарники (Наш Формат)
Зимова затишна казочка про кота Мартина, його друга коня Інокентія та загадкових ліхтарників. Якось кіт сидів на підвіконні і помітив чарівних істоток, які чистили від бруду заляпані світлофори. Яскраві чоловічки завбільшки з самого Мартина в жовтих комбінезонах і касках їздили на своєму авто від стовпа і до стовпа, наводячи лад у місті. Та одного разу випало стільки снігу, що навіть чарівні ліхтарники не змогли приїхати, тож ліхтарі залишалися у снігових заметах. Звісно, кіт не міг залишитися осторонь і, вдягнувши лижі, вирушив на їхні пошуки. Разом із ним на допомогу «ельфикам» вирушив і кінь Інокентій. Удвох вони не тільки знайшли ліхтарників, а й нагодували їх, зігріли та допомогли витягти з намету їхнє авто.
Історія про незвичайних міських «ельфів» вчить дитину спостережливості та небайдужості. Її варто читати хоча би за настрій і тепло, яким сповнена кожна сторінка тексту. У книжці не йдеться безпосередньо про Різдво чи Новий рік, тож називати її святковою ми б не стали. Однак атмосфера добра, яка панує в ці передсвяткові дні, дуже суголосна з головним меседжем книжки про взаємопоміч і небайдужість до ближніх.
Проілюстрував снігову історію Євген Самойлов. Для зображення казкових подій художник обрав місто і час із минулого століття. Тут на вікна ще висять ставні, а телефони мають диск із цифрами. Спершу БараБуці здалося це дивним, адже сучасні читачі мають геть інші вікна, та й засоби зв’язку тепер дещо відрізняються від намальованих. Але зрештою, коли ще могло насипати стільки снігу, що світлофорів не видно? Хіба років із двадцять тому – або в затишній казці Олександри Дорожовець ;).
Різдвяні ельфи («Зелений пес» / «Гамазин»)
Сучасні українські діти зростають у мультикультурному світі, де на відстані руки від них – традиції різних народів. Завдяки мультикам і перекладним книжкам вони дізнаються про західноєвропейську та північноамериканську міфологію Різдва, із Сантою, що подорожує у запряжених оленями санях, та його малими помічниками-ельфами. Для тих, хто хоче більше дізнатися про цей казковий народ, Ганна Олійник написала книжку «Різдвяні ельфи».
Це видання описує чарівний світ, у якому живуть працьовиті ельфи, зокрема й ельфійські діти. Три роки школи, а далі – робота в сімейних майстернях, адже діти всього світу чекають на подарунки. Майстри своєї справи на практиці передають знання дітям та онукам, а ті, своєю чергою, нащадкам. Та часом буває, що дитина, народжена в родині виробників залізниць, має хист до чогось іншого… Загальний посил цього видання може допомогти дітям повірити, що їхній шлях не обов’язково визначається межами сімейного бізнесу, і часом відсутність таланту до певної справи не є вироком. Утім, попри цю загалом позитивну ідею, у «Різдвяних ельфах» читачі знайдуть чимало гендерних стереотипів, які дивно бачити в сучасних дитячих книжках.
Коляда з лицарями («Портал»)
Святкове читання має бути розмаїтим, хіба ні? Тож щоб передихнути-відпочити від ельфів та Санти, Ольга Купріян приготувала для вас три чудові зимові оповідання на основі нашої з вами історії і традицій. Тут найважливіше зимове свято називається Коляда, а з-поміж його атрибутів – дванадцять пісних страв, прихід скоморохів, колядники і, звісно ж, справжнє диво! Лицарі, як це заявлено у назві, також є, і то справжні – зі списами, важкими обладунками та золотим левом на прапорі.
У який це ж часопростір треба помандрувати, щоб зустріти такий оригінальний святковий набір? У маленьке містечко на Львівщині у Великому князівстві Литовському. Головні герої книжки – діти Мстистав та Анничка. Однак із історій про їхнє зимове щодення та святкування, юний читач дізнається чимало про зображуваний історичний період: якими були одяг та помешкання, основні страви та солодощі, як виглядало містечко в будні та у свята. І тут величезна заслуга ілюстраторки Юлії Вус.
В історії Мстислава є одна обставина, завдяки якій чимало юних читачів співпереживатиме героєві: він чекає свого тата-лицаря із Великої війни. Саме це його змушує зробити одну дуже небезпечну річ. Однак не псуймо вам читання, дорогі батьки. Адже «Коляда з лицарями» – одна з тих книжок, читанням яких дорослим приносить таку ж насолоду, як і дітям, які слухають історію.
