Як ми готуємося до Топу БараБуки


Що ближче до грудня, то більше інтриги закручується над підсумковими рейтингами. Нагадаємо, що цього року БараБука вже увосьме нагороджуватиме творців найкращих родинних видань року. Уже наступного тижня ви дізнаєтеся, хто складе основу основ – довгий список Топу БараБуки 2021, а сьогодні ми попросили барабук розповісти про «внутрішню кухню» роботи над підсумками року.

Також ми нарешті «офіційно» оформили наші критерії вибору найкращих дитячих, підліткових і родинних книжок року – тепер кожен охочий може ознайомитися з «положенням» Топу БараБуки. А більше про найкращі родинні видання 2014–2020 рр дивіться тут.


Анастасія Музиченко, зв’язкова БараБуки:

Настя Музиченко

Насправді підготовка до Топу триває впродовж усього року. Навіть, якщо вам здається, ніби ми не помічаємо якихось книжок, бо не пишемо про них, це не так. Барабуки постійно в дискурсі того, що з’являється новенького, а моїм обов’язком є забезпечення їх цим новеньким.

Раніше я просила надсилати видавців паперові примірники, адже ми маємо свої бібліопростори і плекаємо надію створити найповнішу бібліотеку дитячих і підліткових книжок. Але останні роки я вимушена все частіше просити пдф-файли, адже наради барабук із обговореннями та обміном книжок переважно перейшли в онлайн.

На жаль, за таких умов ми не встигаємо передавати одна одній єдиний паперовий примірник, що нам люб’язно надають видавці. Звісно, пдфки не можуть замінити паперові примірники, але значно спростять і пришвидшать процес ознайомлення-передачі-обговорення між експертками БараБуки.

Ми дуже хочемо, щоб дружні наради барабук повернулися в офлайн, і ми могли як раніше видирати коси (закреслено) дискутувати й обговорювати книжки за чаєм. Але поки такі часи, то будемо раді обом форматам книжок. Так швидше, простіше, дешевше (дякую, що оплачуєте доставку!) і безпечніше.


Марія Артеменко, івент-менеджерка:

Марія Артеменко

При підготовці до Топу категорія часу набуває для нас особливої ваги. Адже потрібно встигнути не лише прочитати, а й осмислити, проаналізувати й дати експертну оцінку новинок. Тож ми працюємо за окремим «Барабучим календарем», який завершується в листопаді. Грудень – час проведення Топу й водночас своєрідна «біла пляма» для зимових видань. Але! Щоби різдвяно-новорічні книжки (які ми дуже любимо й чекаємо) не залишалися осторонь, БараБука готує щорічний святковий спецогляд. Більше роботи – так, але й більше книгодрузячень.


Ольга Сілакова, кураторка бібліопросторів:

Ольга Сілакова (ліворуч) і Таня Стус

Щороку з-поміж всіх суперважливих завдань БараБука долучається до відкриття нових імен в літературі. Новачки завжди під прицілом особливої уваги, і ми не без задоволення стежимо за текстами авторів, що роблять перші кроки в дитліті. Приємно відзначати зростання з року в рік кількості дебютних і при тому якісних яскравих творів. Поповнюючи свої книжкові запаси, придивіться уважно до номінантів «Дебют року» – БараБука поганого не порадить!


Ольга Купріян, «господиня» сайту:

Ольга Купріян (із чорним телефоном), Настя Музиченко, Ольга Сілакова і Марія Артеменко. За ними сховалася Галина Ткачук

Взагалі ми дуже гнучкі (наприклад, якогось року можемо додати категорію, якщо бачимо пожвавлення в певному жанрі), але й дуже строгі буваємо 🙂 Скажімо, я суворо обмежую наш довгий список 50 позиціями, хоч, повірте, часом хочеться включити ще з десяток чудових книжок. Тож по факту ми радимо орієнтуватися на всю 50-ку, на довгий список.

Іще я дуже строго контролюю таємничість рубрики, в якій ми не маємо впливу, – «Вибір читачів». До самого дня нагородження ніхто з редакції не знає, хто стане улюбленцем читачів. Я тримаю в секреті результати й зупиняю голосування майже у прямому ефірі.


Анна Третяк, головна редакторка сайту:

Анна Третяк

Через те, що Ольга Купріян тримає жорстку рамку, аби довгий список не став супердовгим, а кількість книжок для дітей і підлітків щороку збільшується, нам доводиться все вище піднімати планку вимог. Тепер не достатньо, щоб книжка була просто гарною – у ній все має бути на висоті. Що саме – «все»? Ідея видання та її реалізація, відповідність віковим вимогам тексту та ілюстрацій, якість поліграфії. Та всього цього не достатньо, якщо бракуватиме пильного редакторського ока. Повірте: дуже помітно, якщо при підготовці видання вирішили зекономити на редактурі. Тож моя порада: шукайте фахових редакторів дитліту та зацікавлюйте їх працювати з вашим текстом, в ідеалі ще на етапі творення цього тексту. Так само раджу ставитися й до коректури: дуже прикро, коли загалом непоганий текст рясніє хибодруками. Інвестувавши у фахівців із редагування та коректури, ви збільшите свої шанси на потрапляння до довгого списку найкращих українських видань для дітей і підлітків.


Таня Стус, керівниця проєкту:

Таня Стус

Коли БараБука ще тільки зароджувалася у світі ідей, умостившись у моїй голові, було очевидно й беззаперечно: вона буде на сторожі національної літератури. З початку 2000-х у літпроцесі вже розгорнула діяльність певна кількість рейтингів та відзнак, основною вадою яких, як на мене, було оцінювання в одному списку перекладених світових бестселерів та книжок українських письменників. Наші переважно «програвали», і мені це ніколи не подобалося, тому й довелося створити патріотично налаштовану БараБуку – ту, що подбає про розвиток та розголос творчості своїх. Звісно, це складніше ніж писати про тексти, які читають мільйони у всьому світі. Ще складніше письменникам, адже видавці часом неабияк ризикують із їхніми книжками і багато хто обирає працювати з перевіреними світовим ринком виданнями. БараБука маленькими кроками мала розірвати це зачароване коло – наших письменників повинно бути престижно видавати!

І от, 2014-й рік, вулиця Липинського, сидимо ми з Олечкою Купріян (ми тоді ще двоє лише були у своїй команді) і розмовляємо про стратегію роботи сайту з Олегом Дегтяренком – хрещеним батьком БараБуки і – бац! – розуміємо, що просто писати рецензії – замало, треба ще якийсь виверт, якийсь двіж, що стимулював би процеси й був помітним явищем. Так і з’явився Топ.

Взагалі оце «бац!» – найплідніша стратегія в команді барабук: наш колективний розум дуже сильний, тому ми згодом вигадали ще багато чого цікавезного.

Фото: Іван Любиш-Кірдей

Print Form
Подiлитись:

Додати коментар



Читайте також: