25 років українського дитліту: знакові твори, імена, книжки


Україна святкує чверть століття незалежності, і в подарунок усім нам БараБука зробила список знакових дитячих і підліткових творів українських письменників, виданих у період від 1991-го й донині. Наш список не остаточний, він буде поповнюватися, і запропонувати свої варіанти ви можете просто в коментарях до цієї статті.

Читайте також:
Рідна література в перекладі
Читво для порозуміння поколінь
111 книжок для читання в молодших класах

Отож, ми почнемо з абетки, а ви підхоплюйте:

«Абетка» видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА»

абетка2

Дала старт одному з найпотужніших українських видавництв. Від 1992 року книжка витримала купу редакцій і перевидань. Мало хто пам’ятає, що ілюстрації до першого видання малював не Кость Лавро, а Володимир Харченко, та й звалася книжка Українська абетка». Сучасні критики обов’язково звернули б увагу на те, що «Українська абетка» містила фокус на українську традиційну і християнську тематику. Крім того, що ця абетка є в домі майже кожного українця, починається вона не з «Акули», а з «Ангелика».

Іван Андрусяк, «Стефа і її Чакалка»

Ця невеличка книжечка відкрила Івана Андрусяка, до 2007 року серйозного «дорослого» письменника, дитячій літературі. Це після неї українські дітлахи знову почали активно вживати слово «чакалка» там, де раніше казали «бабай». Хоча в Адрусяка Чакалка все ж – позитивний персонаж. Книжка вперше побачила світ у видавництві «Грані-Т», де згодом вийшло продовження повісті «Кабан дикий – хвіст великий». Цього року автор дописав третю частину «Чакалка і Чупакабра» й видав усі три повісті під однією обкладинкою у «Фонтані казок».

Леся Воронина, «Суперагент 000»

«Суперагент 000» вперше вийшов у 1996 році у «Тезі» (до того друкувався у знаменитому журналі «Соняшник»). Це перша дитяча книжка Лесі Ворониної, і відразу – квінтесенція її авторського «я»: іронічний детектив, динаміка, пародія на маскульт, божевільні персонажі, які рятують світ від катастроф. «Суперагента 000» категорично протипоказано читати людям без почуття гумору.

Василь Голобородько, «Віршів повна рукавичка»

рукавичка1

Михайло Григорів, «Зелена квітка тиші»

григорів

Василь Голобородько та Михайло Григорів – дуже важливі імена в українській літературі, відомі представники Київської школи поезії. Про те, що вони також є авторами дитячих збірок верлібрів, знає не кожен. Та обидві книжки, які вийшли друком у поетичній серії «Граней-Т», прикрасять полицю юного поціновувача поезії із найвибагливішим смаком. А збірка Голобородька «Віршів повна рукавичка» з ілюстраціями Інги Леві є навіть у каталозі «Білі круки».

Сашко Дерманський, «Володар Макуци, або Пригоди Вужа Ониська»

До 2004 року, коли видавництво «Теза» пустило у світ дотепну пригодницьку повість «Володар Макуци, або Пригоди Вужа Ониська», про письменника Олександра Дерманського ніхто не чув. Нині ж він – один із найцікавіших дитячих письменників незалежної України, автор десятка прозових книжок і навіть поетичної збірки. Якщо ви цінуєте добрий гумор у дитячих книжках, вам до Сашка Дерманського.

Марина і Сергій Дяченки, «Ритуал»

дяченки

«Ритуал» був одним з перших романів подружжя фантастів Марини і Сергія Дяченків. Історія про самотнього дракона та несимпатичну принцесу вперше вийшла 1996 року у видавництві «КРАНГ», а в 2006 її українську версію з обкладинкою роботи Владислава Єрка видала «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА». Це роман про кохання з багатьма перешкодами, основна з яких – в упередженнях і забобонах самих персонажів. Дракон має, як відомо, жерти принцес, а останні – виходити заміж за принців. Таким-бо є ритуал, а ритуали мусять здійснюватися. Але якби все було так просто, ця книжка не здобула б прихильність читачів, внаслідок якої «Ритуал» перевидавали ще дев’ять разів.

Галина Малик, «Аля з Недоладії»

Галина Малик – класик сучасної української дитячої літератури. Її «Алю з Недоладії» (разом із повістями-продовженнями) залюбки (!) читають у школі в рамках шкільної програми. Торік усі три повісті про Алю перевидала «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», а першою розгледіла шедевр українського дитліту вінницька «Теза».

Іван Малкович та Софія Ус, «Мед для мами»

Рано чи пізно всім мамам і татам страшенно обридне ця книжка. І зовсім не тому, що вона погана, радше навпаки. Просто ви замучитеся читати її всоте на прохання своєї дитини. Адже в тисяч українських дітлахів саме «Мед для мами» («А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА») є улюбленою книжкою. Усім близька історія маленького зайчика, який загубився у великому місті, намагаючись самотужки знайти мед для хворої мами. У фіналі, де зайчик зустрічає нарешті маму, плачуть і дорослі, і діти. Дякуємо за цю зворушливу казку Іванові Малковичу та Софії Ус.

Всеволод Нестайко, «Тореадори з Васюківки»

Скажете: стоп, «Тореадори з Васюківки» написано задовго до проголошення незалежності! Там ще про піонерів, це ж ваша улюблена дитяча книжка, яку ви брали в бібліотеці, страшенно пошарпану, й довго чекали на неї, бо черга. Але ми маємо на увазі знакове перевидання «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГИ», суттєво зредаговане до сучасних реалій. Без піонерів, антирелігійних закидів та згадок про радянську дійсність. Саме цю редакцію знаменитої книжки Всеволода Нестайка знають і люблять ровесники незалежної України.

Перевидання легендарних картонок «Веселки»

«Веселка» – легендарне українське видавництво, на книжках якого виросло не одне покоління українців. БараБука переконана, що, перевидавши знамениті картонні видання «Сімсот солов’ят», «Перепеличка мала невеличка», «Солом’яний бичок» і білінгви з оригінальними ілюстраціями Володимира Голозубова, «Веселка» зробила величезний внесок у читацьке здоров’я маленьких українців.

Сергій Оксеник, трилогія «Лісом, небом, водою»

оксеник

Хоча літературні критики й не вельми прихильно зустріли третій том фентезі Сергія Оксеника «Лісом, небом, водою», БараБука переконана: ця трилогія заслуговує на місце у списку найкращих дитячих і підліткових книжок часів незалежності. Це драйвовий екологічний трилер, де герої, підлітки й діти, мусять виживати в умовах постапокаліптичного світу, населеного казковими чудовиськами. Як наш світ до такого докотився, дізнаєтеся з завершальної частини циклу. Перші два томи вийшли 2004 і 2007 років у «Конику», 2014 року «Смолоскип» перевидав «Лисого» й «Лелю» з оригінальними ілюстраціями Олександра Міхнушова й видав «Інженера».

Марина Павленко, цикл «Русалонька з 7-В»

павленко1

Марина Павленко зуміла написати дуже цілісний цикл «краєзнавчих детективів», просякнутих містикою, історіями справжньої дружби й зворушливої любові бідного хлопця до трохи легковажної головної героїні. Наразі в «Тезі» видано п’ять книжок циклу, з книжки в книжку Софійка росте, змінюється, переживає душевні потрясіння, які не лишають байдужими підлітків.

Володимир Рутківський, трилогія «Джури»

Мало хто звертає увагу, що Володимир Рутківський насправді є ровесником Всеволода Нестайка, ось тільки в час, коли останнього друкували мільйонними накладами, Рутківський писав свої книжки переважно в шухляду. Сучасним українським читачам Рутківський відкрився з виданням «Джур козака Швайки» (дякуємо за це «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ЗІ»), до якого згодом додалися ще два томи й четвертий, незапланований. За трилогію «Джури» Рутківський отримав Шевченківську премію, на відсотки з якої запровадив власну щорічну премію для творців дитячих книжок, яку так і назвав, – «Джури».

Мар’яна Савка, «Чи є в бабуїна бабуся?»

бабуїн

Перша збірка поезії для дітей Мар’яни Савки із ілюстраціями легендарного Олега Петренка-Заневського, книжка «Чи є в бабуїна бабуся?» («Видавництво Старого Лева») стала початком цілої низки дитячих поетичних книжок цієї авторки, відзначених теплотою та гумором. У рік свого виходу збірка здобула відзнаку Форуму видавців та звання «Книга року 2003».

«Улюблені вірші-1»

вірші

Крім «Абетки» й «Меду для мами», «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» видала ще як мінімум один безперечний бестселер, що «стоїть у кожній хаті», на кожній дитячій поличці. Це – збірка «Улюблені вірші», яка наразі існує у двох томах і до якої має наступного року додатися третій. Старожили розповідають, що колись давно «Улюблені вірші-1» були надруковані у вигляді тоненької брошурки, яка продавалася на пунктах «Укрпошти».

Романа Романишин та Андрій Лесів, «Війна, що змінила Рондо»

рондо

Попри те, що книжка ще зовсім свіжа, БараБука не могла оминути роботи цих двох художників. Дві ілюстровані Романою Романишин та Андрієм Лесівим книжки – у каталогах «Білі круки», дві написані й ілюстровані ними книжки – серед переможців премії BolognaRagazzi. «Війна, що змінила Рондо» («ВСЛ», 2015) – про нас із вами, написана й намальована мовою, яку розуміє світ. Ця книжка – місточок між нами й ними, ключ до порозуміння. Самою своєю появою та існуванням творча майстерня «Аґрафка» впливає на українську дитячу літературу більше, ніж Міністерство культури. Без перебільшення, «Аґрафка» – це феномен для української дитячої книги.

Print Form
Подiлитись:

Додати коментар