Не лише книжки з «валізок»
Автор: Анна Третяк
Щодня все більше людей дізнається про проєкт Goethe-Institut «Валізка з книжками». БараБука вже знайомила читачів і з ініціативою валізок для бібліотек України, і з упорядницями нового сезону «Валізки». Настав час зазирнути всередину й дізнатися, які книжки потрапили до бібліотек та що організатори проєкту пропонують із цими виданнями робити.
Перш ніж ми ближче познайомимося з книжками, що надійшли до бібліотек України, нагадаймо про витоки проєкту. У 2022 році, коли багато юних українців вимушено опинилися за кордоном, гостро постало питання підтримки їхнього зв’язку з Україною і зокрема забезпечення доступу до книжок рідною мовою. На допомогу прийшла ініціатива Goethe-Institut, завдяки якій у німецьких бібліотеках з’явилися 600 поличок із україномовними виданнями для дітей та підлітків. Щоб посилити інтерес до цих книжок, організатори проєкту закликали волонтерів проводити сторітайми – інтерактивні читання з іграми чи тематичними розмовами. Але часом люди переживали, що не зможуть провести читання через брак досвіду. Тож фахівці, які укладали «Валізки з книжками», створили до деяких видань надзвичайно детальні супровідні матеріали, у яких пояснили, як підготуватися до читань, що зібрати до сторітайму, як його розпочати, провести, чим розважити слухачів. Як знайти ці матеріали: на сайті Ґете-Інституту в Україні є перелік книжок, що потрапили до бібліотек Німеччини. Натиснувши на назву, ви побачите стислий опис книжки, а під ним – pdf-файли з дидактичними матеріалами. Ці матеріали є не до кожного видання з валізки, але коли ви ознайомитеся з тими, що вже є, то за аналогією легко організуєте читання і за будь-якою іншою книжкою. БараБука щиро радить батькам, бібліотекарям та іншим активістам дитячого читання ці дидактичні матеріали, адже вони надзвичайно продумані та детальні. Розгляньмо кілька з них.
Мандруємо на Говерлу
Серед видань «Валізки» є книжка-картинка «Говерла» Катерини Міхаліциної з ілюстраціями Світлани Балух (видавництво «Крокус»). У дидактичних матеріалах до видання ми дізнаємося орієнтовний вік учасників заходу (6-9 років), бажану кількість (оптимально – до 12 дітей) та тривалість сторітайму (45 хв). Волонтерам дають поради з підготовки до читань: потрібно заздалегідь знайти видання про флору і фауну гір, за можливості дістати фізичну карту України, підготувати ватмани зі схематичним зображенням гори, ручки та маркери тощо. Далі детально прописано хід сторітайму: як привітатися й зацікавити книжкою, які питання задавати на кожному розгорті, коли демонструвати додаткові матеріали. Після читання настає час уявної мандрівки на Говерлу – квесту, під час якого команда, що дасть правильну відповідь на питання про гору і її мешканців, на крок наближається до вершини. Отак приємне дозвілля-читання перетворюється на пізнавальну пригоду, під час якої діти в ігровій формі знайомляться з природою рідної землі.
Виживаємо в таборі «Екстремал»
Доволі просто проводити сторітайми за книжками-картинками, у яких невелика порція тексту, а от що робити з повістями для середнього шкільного віку? Як за один раз познайомити слухачів із текстом і ще провести тематичний інтерактив? Упорядники «Валізки» подбали й про це. Для прикладу розберімо дидактичні матеріали до пригодницької повісті Лесі Ворониної «Таємне товариство ботанів, або Екстрим на горі Підстава». Це одна з книжок із серії «ТТБ» – адже назва кожного видання починається саме зі слів «Таємне товариство (ботанів, боягузів, близнюків)». Звісно, що на підготовчому етапі волонтери мають прочитати цю захопливу повість повністю, але на самому сторітаймі упорядники радять обмежитися чотирма визначеними розділами. Слухачі, зацікавлені історією, мають змогу пізніше позичити книгу в бібліотеці і прочитати повністю, а для сторітайму вистачить фрагменту сюжету. Отже, після того, як волонтер ознайомить слухачів із головними персонажами і з тією халепою, у якій вони опинилися, настає час творчого завдання. Упорядники підготували шаблони, завдяки яким учасники читання зможуть створити власну карту табору, продумати покращений розпорядок дня чи меню.
Валізки 2.0
У 2023 році організатори проєкту вирішили підготувати валізки книжок для бібліотек України. Супроти понад 80 книжок, які були у складі валізок для бібліотек Німеччини, до списку наборів для українських книгозбірень потрапили 22 книжки. Але це цілком зрозуміло, адже в німецьких бібліотеках сучасної української дитячої літератури не було взагалі, тоді ж як фонди місцевих осередків усе ж наповнюються – чи через програми УІКу, чи завдяки меценатам та ініціативним бібліотекарям, які звертаються до громади чи беруть участь у розіграшах книжок. Тож експертки проєкту сформували набори з 22 видань, які мали бути не травматичними, цікавими, відповідати потребам читачів і бути доступними у потрібній кількості. Окрім книжкових валізок, які вирушили у 250 бібліотек України, організатори підготували ще «книжкові рюкзаки» – більш мобільні версії, набір книжок, ігор та сенсорних іграшок, який дозволяє провести читання на природі, завітати зі сторітаймом до школи тощо. Такі рюкзаки отримали ще 100 бібліотек.
Коли порівняємо набори 2022 і 2023 років, то помітимо, що у списках для українських книгозбірень майже всі видання написані українськими авторами, тоді як у попередньому до половини списку складали перекладні книжки. З наборів 2022 року до нового переліку увійшли «Як правильно ревіти?» Олесі Мамчич, «Війна, що змінила Рондо» Романи Романишин і Андрія Лесіва, «Абрикоси зацвітають уночі» Олі Русіної. Помітно, що у списку 2023 року немає книжок для старших підлітків і юнацтва (хоча й раніше для цієї аудиторії у «валізці» було лише кілька видань).
Змін зазнала й дидактична складова валізок, а саме – матеріали для супроводу читання. Ці зміни насамперед продиктовані цільовою аудиторією – тими дорослими, на кого розраховані «методички». Якщо у проєкті 2022 року вони були орієнтовані на волонтерів – людей різного фаху, які бажають читати дітям, але не завжди мають потрібний досвід і не знають, як організувати сторітайм, то у 2023 валізки потрапили до бібліотекарів – експертів із дитячого читання, яким не потрібно аж так детально розписувати проведення заходу для дітей. Можливо, ці бібліотекарі вже навіть знайомі з подібними матеріалами, наприклад, методичними порадами до відео проєкту #ЖивіПисьменники, чи з посібниками «Живі письменники. Батькам», «Живі письменники. Як Говорити з дітьми про війну та мир». Окрім того, дидактичні розробки до валізок 2022 року вільно доступні на сайті Ґете-Інституту. Тож упорядники валізки мали тільки дати натхнення, невеликий поштовх чи ідею творчого завдання, яким можна доповнити читання.
Такі ідеї-ігри запропоновані до шести книжок зі списку – однак їх же можна застосувати й для інших видань. Наприклад, створення емоцій за допомогою малюнків крейдою на асфальті, яке розробники пропонують до книги «Це тиха ніч, мій астронавте» Оксани Лущевської, можна поширити й на інші книжки списку – «Яків і мокрий вечір», «Велика книга почуттів», «Емоціємір інспектора Дила». Це надзвичайно ресурсна гра, адже тепер особливо важливо навчити дітей прислухатися до своїх та чужих емоцій, розпізнавати, точно називати їх, не заперечувати погані емоції, вміти підтримати себе чи друзів. Не менш важливою є гра до книжки Слави Світової «Потаємна суперсила», адже вона покликана поговорити про те, що робить кожного з нас особливим і що може стати нашою опорою в житті. Ця книжка (і дидактична гра до неї) розрахована на дошкільнят, а з трохи старшими подібне дозвілля можна провести за книжкою Світлани Ройз «Ключі сили». Тобто, хоча розробники запропонували лише 6 ідей ігор на 22 видання, ці ідеї можна успішно адаптувати й на інші книжки чи інші вікові категорії учасників сторітаймів.
Важливо зауважити також, що нову валізку супроводжує «Інструкція з використання». Це окремий украй важливий ресурс цієї валізки, адже в ній – глибокі та виважені матеріали для дорослих про особливості функціонування дитячої психіки (зокрема у стані стресу), про підтримку дітей у час війни, а також про те, як по-різному можна підійти до читання книжок із дітьми. У цій інструкції, до речі, ви знайдете ще більше ідей, які не ввійшли до дидактичних матеріалів, але які можна використовувати як у родинному колі, так і в бібліотечних стінах. Розпочинається інструкція передмовою від креативного тілесного терапевта, доктора філософії Удо Бера, у якій він дає відповіді на 33 запитання, що їх можуть мати батьки дітей в Україні: Як впливає на дитину втрата або розлука? Що таке травма? Що відбувається з дітьми, коли вони стають свідками жахливих подій? Які тривалі наслідки може спричинити травматизація? Я надати першу допомогу при психотравмі? Як дорослим стати прикладом для дитини? – та багато інших непростих, але, на жаль, актуальних нині питань.
Далі в інструкції зауваги та практичні поради від психологині Світлани Ройз про читання з дітьми. Зі свого практичного досвіду Світлана розповідає, що нам може дати книжка в час війни, як безпечно читати з дітьми, як обрати читання, як читати про війну, аби не травмувати юних читак. Психологиня підготувала також кілька терапевтичних практик, які адресати валізок можуть використовувати під час сторітаймів – тілесний практикум «Книги» та стабілізаційний практикум, спрямований на створення довірливої атмосфери серед учасників читань.
Після порад психологів ідуть підказки від експерток із дитячого читання. Валентина Вздульська розповідає, як налаштуватися на сторітайм і які базові активності можна втілити під час читань. Таня Стус підказує, як спілкуватися зі слухачами, аби читання викликало в них щирий відгук та наштовхнуло на глибші рефлексії, провадило до самопізнання. Оксана Лущевська привертає увагу до процедури читання, нагадуючи про важливі «сходинки» сторітаймів. Бібліотекарка Катерина Сухоребська ділиться своїм досвідом читання з дітьми, а також детально показує, як книжку Зоряни Живки «Пес Патрон. Маленька історія про велику мрію» можна читати з дошкільнятами, а як – із учнями початкової школи. Цей матеріал за своєю методичною насиченістю нагадує дидактичні поради з першого «сезону» проєкту. Експертка навіть запропонувала розробку вікторини про улюбленого пухнастика українських дітей.
Як бачимо, за два роки завдяки проєкту «Валізка з книжками» з’явився цілий пласт методичних розробок, які допоможуть охочим провести сторітайми з виданнями з «валізок» або надихнуть на розробку власних креативних активностей до читань. Тож бажаємо усім натхненних книгодрузячень і маємо надію, що у 2024 році Goethe-Institut розвине цей перспективний проєкт у нових вимірах.
