22 книжки з валізки

Автор: БараБука

Цього року в рамках проєкту «Валізка з книжками», метою якого є підтримка та популяризація читання серед українських дітей закордоном, було відібрано 22 книжки вітчизняних та зарубіжних авторів. На відміну від минулорічної «валізки», цей комплект книжок вирушить до бібліотек в Україні. Усього організатори відібрали 250 українських бібліотек та проєктів, які отримають не лише сучасні книжки для дітей, а й сенсорні іграшки та розмальовки.

Перелік книжок для «Валізки з книжками» 2023 року уклали експертки з дитячої літератури: Юлія Козловець, Олександра Савченко, Валентина Вздульська, Тетяна Стус, Оксана Лущевська, Катерина Сухоребська та Катерина Міхаліцина. БараБука розпитала їх про принципи добору та улюблені книжки експерток. 

Катерина Сухоребська, бібліотекарка

У жовтні 2022 року як бібліотекарка я брала участь у проєкті «Валізка з книжками з України». Разом із колегою з Рівного ми відвідали Дрезден, де підвищували свій кваліфікаційний рівень та, найважливіше, мали книжкові зустрічі у школах і бібліотеках із українськими дітьми, які через війну опинилися в Німеччині. Будучи далеко від дому, я зрозуміла наскільки важливо мати нам, українцям, те, що нагадує про Україну, і як приємно мені, бібліотекарці, заходити в німецькі бібліотеки й бачити на стелажах наші книжки.

Завдяки Ґете-Інституту у 2023 році проєкт торкнувся й бібліотек усієї України. «Валізка з книжками» має нечуваний ажіотаж: понад 4500 заявок ми отримали з усієї України, а самих валізок – лише 250. Це свідчить про те, що є велика потреба в нових сучасних дитячих книжках. Не секрет, що бібліотеки потребували та потребують кращого комплектування (поповнення бібліотечних фондів). Тепер, у час війни, коли ворог воює не лише на полі бою, а й нищить усе, що нам дороге, особливо потрібно підтримувати і бібліотеки, і бібліотекарів, і їхніх читачів. Складно усвідомити, скільки книгозбірень було знищено, скільки книжок спалено…

Над валізкою працювала команда професіоналів. В експертній групі я – єдина бібліотекарка. При виборі книжок керувалася внутрішніми відчуттями: заплющила очі та уявила себе бібліотекаркою невеличкого містечка… Уявила, як отримую цю валізку, як беру в руки кожну книжку, вдихаю її аромат, тішуся та читаю її разом із дітьми.

Керувалася власними книжковими вподобаннями, брала до уваги художнє оформлення книжок, а також враховувала читацькі запити Львівської обласної бібліотеки для дітей. Я мрію, щоб кожна з книжок валізки була прочитана, а бібліотекарі, прочитавши методичні рекомендації (брошуру, яка йде в супроводі до валізки), радо використовували їх у роботі з дітьми. Знаю, що колеги ерудовані та креативні, але іноді соромляться проявити себе.

Яка серед обраних книжок ваша улюблена і чому?

Складно вибрати улюблену книжку у валізці – вони всі мені дорогі. Кожна книжка несе особливий меседж до читача, кожна потрібна і вагома.

Валентина Вздульська, письменниця, оглядачка дитячих книжок

Як і решта експертів, я оцінювала книжки комплексно. Вони повинні мати водночас високу художню вартість тексту, високу естетичну вартість ілюстрацій і дизайну та бути не травматичними, а навпаки – терапевтичними.

Ми бачимо багато ура-патріотичних книжок, написаних доволі примітивно. Це не наш варіант, адже ми хочемо розвивати в дітях смак, критичне мислення й відчуття прекрасного. Хочемо давати їм тексти, які розвиватимуть їх інтелектуально та естетично, які «замислюватимуть». 

Є також хороші тексти без належної візуальної складової. Таке нам теж не підходить, адже ми живемо в добу візуальної інформації. Діти мають учитися аналізувати й декодувати візуальні тексти, крім того, вони самі не приймають візуальної складової сумнівної якості. Тому тут дуже важлива семантична складність ілюстрацій, насиченість, естетика, якість, новаторство. 

Щодо терапевтичних книжок, то тут ми орієнтувалися на вікові особливості. Наприклад, діти до 9–10 років не сприймають книжок із негативним або неоднозначним фіналом, реалістичної подачі теми смерті, травми тощо. Водночас діти 5 років прекрасно сприймають ці самі теми, якщо їх подано в казковій формі. Дітям, що пережили травму і втрату, також надзвичайно важливо проживати момент перемоги над злим ворогом. Якщо книжка дає таку можливість, це чудово.

Яка серед обраних книжок ваша улюблена і чому?

Дуже важко обрати однозначного фаворита. Усі книжки чудові та можуть достукатися до серця дитини в той чи той момент, стати другом, сприяти психологічному розвантаженню. Ключовою тут є орієнтація на вік. Одну книжку можна дати дитині 6 років, іншу не можна давати раніше 10. Також важливо читати книжку разом із дитиною, щоб співпереживати, пояснювати, разом радіти й сумувати. Читання є терапевтичним саме собою, але спільне читання є терапевтичним у квадраті.

Юлія Козловець, директорка фестивалю «Книжковий Арсенал», кураторка Програми для/про дітей та підлітків

Ми думали найперше про прикладну цінність «валізки», про книжки, які б пасували різним читачам, і за віком, і за емоційним станом, і за читацькими вподобаннями. При цьому ми орієнтувалися на сучасні книжки, які сьогодні є на ринку і які можна було придбати у видавців у необхідній кількості. Чудові книжки, які пасували б «валізці», але наклади яких, на жаль, закінчилися, ми змушені були відкидати. У пріоритеті були наші сучасні автори та авторки, які могли б онлайн чи офлайн брати участь у читаннях та зустрічах у бібліотеках. Ми хотіли б, щоб це вийшла певною мірою «терапевтична» валізка – щоб її книжки допомагали говорити, сміятися, сумувати, сподіватися, радіти… Ми хотіли б, щоб із кожною книжкою можна було провести багато часу, наодинці чи в добрій компанії. Ми прагнули, щоб у добірці не було випадкових книжок. Сподіваємося, це вийшло.

Яка серед обраних книжок ваша улюблена і чому?

Назву книжку «Абрикоси зацвітають уночі» Олі Русіної. Мій вибір трохи емоційний – в електронному форматі книжка вийшла на початку квітня 2022 року. Я добре пам’ятаю ті дні, коли читала уривками цей текст, регулярно перемикаючись на новини про звільнення Київської області від російських загарбників… Я знаю, що цю книжку готували до друку буквально напередодні повномасштабного вторгнення, коли війна охопила всю країну і «весь порядок вмирання перемішався». І відразу трохи казковий, символічний сюжет «Абрикосів…», у якому лише частина українців могли раніше вбачати свій власний досвід, став зрозумілий та близький більшості з нас… 

Мені здається, з цією книжкою справді можна провести час наодинці, і це буде час світлого, доброго, життєствердного читання, емоції від якого будуть вмикати співпереживання з героями, згадування своїх власних досвідів, зможуть плекати стійкість, віру в добро, перемогу та наших захисників, зможуть подарувати відчуття безпеки.

Оксана Лущевська, письменниця, дослідниця дитячої і підліткової літератури

По-перше, ці книжки мали відображати реалії й потреби українських дітей і загалом український сімей. При відборі книжок я керувалася кількома ключовими елементами:

1) мені дуже допомогли зустрічі в нашому експертному колі з доктором філософії, педагогом та психотерапевтом Удо Бером і також стали у пригоді всі його лекції; 

2) мене неймовірно підтримали зустрічі, організовані БараБукою на тему «Як говорити з дітьми про війну та мир», де я була і слухачкою, і спікеркою; 

3) упродовж 2022 року я провела до 25 зустрічей із дітьми як авторка з метою підтримки, де я бачила і нотувала, які книжки хочуть читати діти й чому;

4) здобуваючи ступінь докторки філософії в галузі дитячої літератури, я мала нагоду оглядати, рецензувати й аналізувати дитячі книжки про війну. 

Отож усі ці досвіди мені неабияк допомогли, і ці досвіди я брала до уваги при виборі книжок. 

Яка серед обраних книжок ваша улюблена і чому?

Моя улюблена книжка – «Пес Патрон» Зоряни Живки (видавництво «Свічадо»). Це та книжка, яка відразу дає ентузіазм до розмови. Ба більше – спонукає творити власні історії про пса Патрона й багато його малювати, уявляючи пса в різних ситуаціях. Тобто це книжка, що творить якісну розмову й перформативну рецепцію.

Таня Стус, письменниця, засновниця БараБуки, керівниця Лабораторії дитячого читання НЦ «Мала академія наук України»

Передусім я зважала на свій головний пріоритет: це – промоція українських живих письменників і національної дитячої літератури, тому голосувала за книжки українських авторів/ок. Друге, чим я керувалася, – це максимальна нешкідливість книжки. Тому що ми маємо водночас і пояснювати дітям, що тепер відбувається та як із цим давати раду, і дарувати дітям силу. На мою думку, обрані книжки сповнені найбільшої турботи й теплоти, тому й були для мене пріоритетними.

Яка серед обраних книжок ваша улюблена і чому?

Це дуже складне питання, тому що завжди важко зупинитися на одній книжці. Назву книжки, за які я передусім голосувала. Це, безперечно, «Війна, що змінила Рондо» Романи Романишин та Андрія Лесіва. Вона надзвичайно важлива за своїм форматом, універсальністю та підтримкою. Також книжки про суперсили – це «Потаємна суперсила» Слави Світової та «Ключі сили» Світлани Ройз. Ці тексти є важливими інструментами для дітей. Окрім того, що вони дуже читабельні та літературні, ще й містять у собі величезну дидактичну цінність. Це той випадок, коли дидактика (повчальність) мають глибоке й важливе значення. (Я за те, щоб ці слова інколи вживати у професійних колах, особливо там, де їх неможливо сфальсифікувати, оскільки ці слова десятиріччями набували в нас фальшивого змісту нав’язування якихось цінностей.) І все-таки назву одну перекладну книжку, яку відіграла в моєму житті велику роль. Це книжка Анджели Нанетті «Мій дідусь був черешнею». Загалом вийшла чудова добірка, яка містить також гумористичні нотки, тому назву ще одну книжку, і це – збірка поезії Олесі Мамчич «Як правильно ревіти». Перечитую її тепер, і серце стискається: чи не буде комусь із дітей цей гумор неможливо пережити після всього прожитого? Але потім перевіряю ці вірші на інших дітях і розумію, що це теж надзвичайно важливий інструмент для того, щоб володіти отими ключами сили й потаємними суперсилами.

Розпитувала Анастасія Музиченко