Повернення Різдва та книжкові адвенти
Автор: Ольга Пінчук
Цей рік багатий на книжки до зимових свят. Здається, мало не кожне видавництво порадувало своїх читачів святковими пропозиціями. То про що ж наші зимові новинки? Цьогоріч особливо відчувається проговорення теми українського Різдва: традиції, символіка, атмосфера. Цим ми повертаємо собі автентичне свято, збагачуючи його сучасними тенденціями. Для деяких книжок Різдво стає тлом, на яке нанизуються важливі меседжі читачу, для інших – це головний атрибут, навколо якого будується сюжет. Це дає дітям можливість глибше пізнати нашу культуру, впровадити ідеї з книжок у свої святкування. Повернення собі традиційності свята та підвищення його важливості об’єднує цьогорічні новинки. Ще одна важлива риса цих книжок – це нанесення українських локацій на літературну мапу. Ми зустрічаємо не лише великі міста, на кшталт Києва чи Львова, а й менші обласні центри та селища.
Звісно, у деяких книжках так чи інакше зустрічається тема війни, разом з якою автори проговорюють, наприклад, сум за рідними або вимушені переїзди. Та разом з тим кожна книжка лишає світло та надію навіть у розкритті таких непростих питань. Зрештою, як і має бути у різдвяний час!
Видавці не оминули жодну вікову категорію дітей, тож новинки цьогоріч є для всіх. Для найменших – це вірші та книжки-картинки, для старших – збірки та повісті, подані у кольоровому та чорнобілому оформленнях.
Книги для найменших – пізнавальні вірші та книжки-картинки
«Як комахи і звірята будуть зиму зимувати»
Віршована книжка-картонка для малюків про зимівку різних звірів та комах. Вона не лише розвине мовлення, а й познайомить дітей із навколишнім світом. Хтось спить у барлозі, хтось під корою, дехто перевдягнувся, дехто збирає запаси, а є й такі, що вийшли на полювання. 12 персонажів проводять екскурсію зимовим лісом і розповідають про зміни у поведінці та погоді. Ілюстрації Наталії Шило слугуватимуть вімельбухом для пізнання оточуючого світу дитиною.
«Різдвяна шапка Янголинки»
Книжка-картинка для найменших, яка запрошує подумати над ставленням до тварин. Святкова атмосфера Різдва для авторки Грасі Олійко стала тлом, щоб розповісти історію про добрі справи та безпритульних домашніх улюбленців.
Янголинка розсипає святковий настрій над містом і зустрічає кошеня, яке господар вигнав із дому. Тож вона вирішує віднайти спосіб допомогти малюку і ховає його у свою шапку.
«Не у кожному домі має бути кіт, але в кожного кота має бути дім».
Цей меседж обов’язково наштовхне на роздуми про відповідальність, яку ми несемо за тих, кого одного дня привели у свій дім. Янголинка кладе шапку з кошеням у різдвяний вертеп. Там його знаходить родина і бере до себе додому. Виявляється, що ця родина врятувала не лише кошеня, а й песика, якого колись Янголинка загорнула у свій шарф. Проте гріють янголят і людей не речі, а саме добрі вчинки, які змінюють світ на краще.
Авторці вдалося створити різдвяну історію сповнену дива і добрих вчинків. Ілюстрації додають святкової атмосфери, дарують відчуття тепла і глибше розкривають сюжетну лінію. Крім того, їхня динаміка спонукає читача йти в історію.
«Подарунок»
Неймовірна книжка-картинка для малечі про добро та подарунки. Динамічні та стильні ілюстрації, влучний та короткий текст Олександра Шатохіна роблять її ідеальною для дошкільнят.
Зайчик знаходить біля свого будиночка подарунок. І відправляється на пошуки його власника. Після кількох невдалих спроб він натикається на самого Санту. Через страшну завірюху головний чудодійник Різдва загубив усі-всі подарунки. Тож зайчик допомагає їх шукати. За це Санта виконує особливе зайчикове бажання: покатитися на сантових санях та подарувати подарунки його друзям. А на наступний день біля будинку зайчика теж з’являється величезний подарунок зі словами подяки за допомогу.
Ця книжка може допомогти обговорити питання взаємодопомоги та подарунків. Бо кожен з нас може стати Сантою для інших.
Для трохи старших – збірники та готові книжкові адвенти до свят
«Іграшок повний будинок»
Збірник коротких оповідань, де головними героями є іграшки: залишені на майданчику, отримані у подарунок і навіть мамині. Вони оживають у 25 історіях від 5 українських авторок. Саме стільки потрібно для книжкового адвенту, чи не так? Тож авторки пропонують читати по одній історії щодня, і разом наближатися до Різдва. А історії у збірці короткі, тож чудово пасують для сторітаймів.
У книзі багато колоритних імен. І це неодмінно надихне фантазувати, бо це справжній довідник для тих, хто ще не зміг назвати свою улюблену іграшку. Песик Телесик, динозавр Зелений Шуруп, левеня Бакс, лялька Анабель Лід, мишеня Мишкотер і навіть велосипед на ймення Радіон. Історії надихають разом з дитиною призадуматися про свої іграшки та пофантазувати над їхніми історіями та таємницями.
Історія Оксани Лущевської про рюкзак по імені Пандочка Перрі змальовує важливість дитячих дрібничок та щемке відчуття потрібності. Христя Венгринюк розповідає про левеня Бакса, яке стає щасливим для своєї власниці і рятує дівчинку, коли та заблукала у лісі. Валя Вздульська порушує важливу тему самоідентифікації. Її героїня киця Кицюня загубивши хвостик, приміряє на себе хвости інших іграшок, проте жоден не підходить. І лише знайшовши свій, вона стає тою, ким вона є.
В історії Галини Ткачук про зайця Моркву йдеться про талісмани та ту чарівну силу, якою ми їх наділяємо. А от Ольга Купріян розповідає про летючу мишку Дарті, яку кмітлива дівчинка Яся намагається використати, щоб не йти до школи. Змальована ситуація дуже нагадує родинні будні і дає ідею для пошуку рішення у непростих дитячих ситуаціях, як дітям, так і батькам.
«Твоя різдвяна історія»
Збірка казкових оповідань про символи свят. Читачі знайомляться з головним героєм Матвієм через інтерв’ю, де він розповідає про таємничу книгу, знайдену у батьківській книгарні у Рівному. А далі читачі стають учасниками дії, мандруючи разом з Матвієм сторінками тієї дивної книги. Після кожної з історій Матвій створює щось святкове: плете павука на майстерці у краєзнавчому музеї, робить витинанку, пече з батьками пудрики чи пампухи або ж прикрашає свою особливу ялинку, як героїня історії про Хуху. Про все це ми дізнаємося з газетних вирізок, які є перед кожним оповіданням. Це стає своєрідною ниткою, що зшиває книжку. Остання історія нарешті розкриває таємниці книги та знайомить читача з її власником паном Радосмислом – затятим збирачем різдвяних оповідок.
Майже кожне оповідання має відсилку до українських локацій, адже дія стається то у Рівному, то Києві, Беремицькому, Львові, Черкасах чи Сумах. А деякі з них обігрують образи українського міфу, такі як лісовики Гук та Хуха. Також цікавим є місце дії – рівненська книгарня, яка запрошує читача до чарівного книжкового світу. Крім того, цю книжку також можна використовувати в якості ідей для передсвяткового часу з дітьми.
Затишні ілюстрації від Ксенії Маркевич, виконані у природніх тонах, роблять книгу дуже традиційною і теплою.
«Кіт Левчик і святий Миколай»
Все ще може вважатися книгою-картинкою, проте не у класичному розумінні, а з довшим текстом. Історія торкається теми доброти та особистого вкладу у допомогу іншим, а також досвіду війни, який отримав головний герой.
Одного дня Кіт Левчик потрапляє у мерію Львова і стає котомером. Він має купу справ і активно допомагає у роботі. Наприклад, знімається для реклами корму, щоб заробити кошти на їжу безпритульним тваринам. Він має своє потаємне бажання – зустріч з мамою, яка наразі живе у Любліні. Проте у Левчика було багато котомерських справ, до того ж країну спіткало лихо – розпочалася війна. Кіт відчував, що як ніколи потрібен тут: плести сітки, захищати богиню Діану, дбати про новоприбулих до Львова котиків та багато чого іншого доводилося робити у ті дні. Одного дня він пише листа Святому Миколаю зі своїм проханням. І от у святковий день, коли все місто зібралося на відкриття ялинки, до Львова завітав сам Миколай та запалив зірку на верхівці. А ще до Львова приїхала мама Левчика, тож заклопотаний святий таки почув його бажання і здійснив мрію.
Книжка Наталки Малетич наштовхує на роздуми про великі та маленькі справи, про допомогу іншим і, звісно, про диво, яке приносить Святий Миколай.
«Павлусь і Сантові олені»
Казка для дошкільнят про хлопчика Павлуся, який мандрує на Крайню Північ, щоб повернути оленятко Крапельку батькам – оленям Санти. На шляху йому зустрічаються різні перепони, як долина холодильників чи монстри. Герой Галини Манів вигадує різні способи як подолати ці перешкоди. Він завантажує у холодильники їжу, щоб вони не були такими набурмосеними, а іграшки-монстри ремонтує та обіцяє любити такими, якими вони є. Герой здається ідеальним, але зрештою він зізнається, що теж ламав іграшки.
«…я мало любив свої іграшки й не цінував. Я зрозумів! – вигукнув він: – Монстри з’являються, коли комусь бракує любові».
Павлусь знаходить Крапельку та повертає її батькам, а сам відправляється додому.
«Товариство загублених рукавичок»
Авторка створила чарівний світ загублених рукавичок, де у кожної є своя мета та місія. Крізь призму їхній історій ми бачимо проговорення тем розлуки з рідними, правил безпеки у людних місцях та того, що варто знати, якщо загубився, питання дружби та взаємодопомоги.
Перед святами, коли місто прикрашають яскраві декорації, Маленька Синя Рукавичка губить свою Дівчинку. Підхоплена Вітром, вона мандрує містом і захоплюється його красою, аж поки розуміє, що загубилася. Зрештою вона потрапляє до незвичайного місця – Товариства загублених рукавичок. Тут шукають власників згуб. Маленька Синя Рукавичка дізнається про те, як потрібно діяти, коли загубився. Вона сумує за Дівчинкою і вірить, що її шукають. Та виявляється, що так буває не завжди. Наприклад, для зеленої рукавички з ведмедиком підшукують нового власника. А потертій шкіряній рукавичці вдалося знайти пару, хоча й зовсім не схожу на неї:
«Необов’язково бути схожими ззовні. Важливо бути схожими всередині».
У пошуках приймають участь ворони. Саме вони носять містом рукавички, щоб знайти власників. Добре побудований світ зі своїми законами зрозумілий читачу. Наприклад, у ворон є протокол, якому вони слідують, а у рукавичок є екран, де можна шукати локації.
В історії не йдеться про Різдво, але загальна атмосфера міста, яке змальовує авторка, натякає на святковий час. Тож читач поринає у диво.
Для старших – різдвяні повісті та збірник казок
«Різдвяний Бука»
Місцями кумедна, місцями щемка повість про Власа, який мав єдине бажання на Різдво – щоб його тато приїхав з війни додому. З цим йому вирішила допомогти подруга Тася. Вона вигадала кілька способів, які точно мали б спрацювати. Проте жоден з них не підійшов хлопцеві, лише додав халеп у і, без того бентежне життя 10-річки. І у день Різдва він не отримав такого бажаного подарунка, натомість познайомився з різдвяним духом – Букою. Дивним чином Влас і Тася опинилися у володіннях Буки і дізналися про те, як святкували Різдво їхні предки. Бука вмів подорожувати у часі, тож герої відправилися у давній Київ.
Чарівний світ Буки і його образ захоплюють і викликають довіру. У книжці надзвичайно живі та сучасні персонажі, що робить їх близькими читачу. Динамічний сюжет та мова додають родзинки. Крім того, авторка торкається теми зміщення акцентів зі святкування Різдва на Новий рік, а також про те, які традиції свята були в Україні. Тут оживає навіть Дідух, аби герої дізналися його символіку. Прийом з подорожжю у часі дає можливість читачу глибше зрозуміти традиційність свята.
І, звісно, повість лишає місце для дива, на яке ми сподіваємося до останньої сторінки. І не марно, бо у різдвяний час усе можливо, навіть те, щоб тато приїхав додому.
«Різдвяні казки»
Збірка казок від сучасних українських авторів. Розмаїття сюжетів від таких, що могли трапитися насправді, до абсолютно вигаданих світів. Авторам вдалося створити казкову атмосферу свята і водночас проговорити важливі питання в алегоричній формі. Вони звертаються до відомих сюжетів чи образів та обігрують їх по-новому, або ж творять свою експериментальну казку.
Наприклад, «Зірка Вертепії» Анни Дьоміної натякає на заборону святкування Різдва в Україні, а також на повернення до своїх витоків та традицій. В образі пана Цидульки від Олени Скуловатової можна впізнати дядечка Скруджа з «Різдвяної пісні» – той самий самотній старий, який не любив Різдво, і на противагу – галасливі та розпашілі від щастя діти. А от Ольга Куждіна звернулася до народних казок та зміксувала «Ріпку» та «Колобка», обігравши їх на сучасний лад. Тож вийшла так звана заплутана казка.
Назагал такі казки лишають місце для дива, а це те, що чекають від святкового періоду. І добре, що автори поміж різдвяної атмосфери лишають зачіпки для обговорення з дітьми.
Ось такі зимові книжки цьогоріч. Тішить, що видавці приділили увагу всім жанрам і ми можемо обрати вірші для найменших, книжки-картинки, довші історії, збірки казок чи оповідань, а також різдвяні повісті. Таке розмаїття жанрів робить нашу святкову літературу доступною на будь-який вік, а значить є шанси, що поміж перекладних книжок, покупці обов’язково оберуть своїх українських авторів. І разом із тим торкнуться наших автентичних традицій.
