Свято наближається: книжки на зиму, частина 2

Автор: БараБука


Одна з тенденцій 2020-го – величезний вибір книжок для святкового читання. Маємо різні формати й жанри, збірки оповідань на всі смаки, великі історії, в які поринаєш із головою на кілька вечорів – і це далеко не все!

У першій частині святкового огляду БараБука розповіла про новинки для дошкільнят, а тепер готуйте книжкові полички для книжок під 7+ та 11+.

Попереджаємо: деякі видання ось-ось приїдуть із друкарень. Тож зберігайте собі списки книжок, які плануєте придбати за першої ж нагоди – щойно вони з’являться у книгарях!


7+


Муха, дзвоник і Різдво (ВСЛ)

Написала Віка Мізюк, ілюстрації: Грася Олійко

Зима – час свят і затишних родинних посиденьок. Та що робити дівчинці Марійці на прізвисько Муха? Її батьки кілька років як зникли безвісти під час сходження на Еверест, а єдина опікунка – бабуся – напередодні Миколая потрапляє у лікарню. На щастя, в Мухи є надійна подруга (а також її мама), теплий кіт (який раптом набуває дару мовлення) і дивний подарунок від бабусі – срібний дзвоник. Щоправда, цим дзвоником цікавляться дуже багато різних істот…

Дебютна книжка Віки Мізюк має чимало алюзій (а часом і прямих вказівок) на «Снігову королеву». Втім, ця повість розгортається дещо за іншим сценарієм. Замість дружби Кая і Герди, яку обірвала Снігова королева, ми маємо неприязнь із першого погляду між Мухою і Андрієм (яка, звісно, за законами казки з часом переросте у дружбу). Та й Снігова королева, попри доволі прикру поведінку, не здається абсолютно лихою. Загалом же повість має динамічну структуру, вчинки персонажів добре мотивовані, а деякі епізоди викликають чимало різноманітних емоцій – від сміху до тривоги за долю персонажів.

У повісті є кілька зачіпок, які натякають: це не кінець, історія матиме продовження. Сподіваємося, в наступній частині ми трохи більше дізнаємося і про долю Мушиних батьків, і про чарівні властивості дзвоника та інших артефактів королеви, і про те, як розвиватимуться стосунки головних та другорядних персонажів (зокрема, батьків Андрія). Також БараБука має надію, що редактори ретельніше попрацюють із другою частиною, щоб уникнути дивних ситуацій, коли ранок раптом стає вечором, а молоді сучасні люди кажуть, що дізнаються новини з газет.

Святонаближаріум. Мій новорічний нотатник (Ранок)

Укладачка: Г. Булгакова, художнє оформлення: В. Труфен, дизайн та ілюстрації: О. Романова

Свято наближається, свято наближається! – о, скільки радості в цих словах! Відомо ж бо, що саме в очікуванні свята – найбільше радості й щастя. «Мій новорічний нотатник» від видавництва «Ранок» – водночас і нотатник, і збірка завдань (деякі підходять навіть для занять із творчого письма), і майже адвент-календар для очікування зимових свят. Видання найкраще підійде тим дітям, які вже вміють читати й писати самостійно, однак деякі завдання можна виконувати і з молодшими дітьми.

Крок за кроком діти пізнають відмінності у традиціях святкування Нового року в різних культурах: хто приносить подарунки, на чому Санта Клаус приїздить у теплі країни (наприклад, в Австралію), чий Дід Мороз і яка робота в ельфів – у всьому цьому діти розберуться за допомогою завдань.

Важливо, що нотатник пропонує сформулювати свої бажання на наступний рік – таким чином діти не лише поміркують про те, чого хочуть, але й навчаться висловлювати свої думки словами. Також є завдання на малювання, вирізання, рахування, логіку, прості рецепти зимових страв (як-от зимове какао від феї Бефани). Розробники пропонують новорічні настільні ігри, набір стікерів і всіляких милих серцю дрібничок, якими можна прикрасити листівки.

Завдання для Бабайка, або Різдвяна плутанина (Віват)

Написала Любов Загоровська, намалювала Олена Потьомкіна

Книжка містить невеличкі розділи, кожен із яких доповнює історію про Різдвяну плутанину. Одного разу у грудні в Колорадо-Спрінгс усі діти неочікувано для себе знаходять під подушками солодощі, хоча дехто – лозину. У той же час, але вже в українському містечку, на день Святого Миколая малеча залишилася геть без подарунків. Це особливо засмутило 8-річного Сергійка та його друзів-близнюків Віталика і Валентина. А вже за кілька днів у їхніх оселях стається нова дивина. Хтось порозкладав цукерки по шкарпетках і рукавичках, через що останні зіпсувалися, а дорослі не на жарт розлютилися. Хлопці розуміють, що Санта і Миколай переплуталися. Друзі з України вирішують провести розслідування й залучають через інтернет американського хлопчика Джо. Наприкінці книжки хлопчаки з’ясовують, що плутанину спричинив рудий Бабайко. Він виконував свій чарівний шкільний проєкт, але не думав, що аж так засмутить дітей на різних континентах. Сергійко, Віталик і Валентин подружилися з Бабайкою і переконали його, що зимове свято має бути в кожного своє.

Здавалося б, захопливий сюжет, що передбачає цікаві пригоди. Проте деякі важливі моменти стають на заваді естетичній насолоді від читання. Передусім, ідеться про образ українських батьків, які невиправдано й зовсім не педагогічно карають дітей. Одні забороняють йти на новорічну дискотеку, інші економлять на власних синах через забруднені шкарпетки: «А найгірше знаєш що? Мама сказала: ніяких гуртків. Обійдемося, мовляв, – сумно промимрив Віталик. Річ у тому, що хлопці впродовж місяця канючили в батьків дозвіл відвідувати гурток східних єдиноборств. Та оскільки плата за заняття двох дітей була не така вже й мала, їхня мама майже щодня вигадувала нові правила. Брати старанно всього дотримувалися. І от нарешті мали піти на перше заняття. А тепер…» Таке відлуння радянських часів точно не варто транслювати в дитячих книжках. Також прикро дивують деталі, що зовсім неактуальні для буднів сучасних 8-річок: двійки в щоденнику (такі оцінки не ставлять у молодшій школі), прогулянки містом без дорослих, зокрема замість уроків – до парку, ще й до незнайомця з інтернету (а як щодо поняття безпеки й нелімітованого доступу до соцмереж?), повноцінне листування англійською (хоча текст листа заскладний навіть для дорослого) і зрештою, чи всі діти такого юного віку знають назву «омела» – рослини, з якої виготовляють різдвяні вінки?

Сім святкових бажань. Підслухано та записано від Ісландії до Китаю (Читаріум)

Написали Юліта Ран, Сашко Дерманський, Мія Марченко, Олег Чаклун, Оксана Давидова, Юлія Ілюха, Ганна Осадко. Намалювали Ксенія Маркевич, Євгенка Чугуй, Наталя Гайда, Ірина Костиренко, Юлія Веретільник, Мар’яна Микитюк

Відвідати Штріцельмаркет у Дрездені, помилуватися феєрверками в небі над Чунціном, запалити вогник Дівалі в далекій Індії, не покидаючи своєї зручної канапи – легко! Із казковим збірником святкових історій від колективу талановитих авторів.

Ісландія, Швеція, Італія, Німеччина, Азербайджан, Індія, Китай – країни змінюють одна одну, а кожна нова сторінка розкриває секрети добре знаних та зовсім незнайомих свят. Докладно, із завзяттям фольклористів, автори занурюють нас у традиції святкування Нового року, Різдва, Дівалі та Новруз-Байраму.

Головні герої кожної казки, маленькі дівчатка й хлопчики, живуть у різних країнах, смакують різними стравами, вбираються в різний одяг, та всіх їх об’єднує одне – віра в дива. Тож розгортайте книжку і дізнаєтеся, хто такі Йоласвейнари, скільки ковпаків у Юльтомтена, хто така Бефана, куди поспішає Пфлаументоффель, як створити ранголі, як Кечал бореться з Коса та де можна побачити Червоного Дракона.

Книгодрузяки зможуть не тільки насолодитися читанням, а й спробувати приготувати згадані у книжці страви та відтворити якусь із традицій святкування. БараБуці найбільше сподобалася Йокабокафлодід – ісландська різдвяна традиція дарувати книжки.


11+


Моє Різдво. 12 історій про дива, які поряд (АССА)

Написали Володимир Арєнєв, Юлія Ілюха, Ольга Мігель, Валері Пузік, Марко Терен, Наталія Матолінець та інші

Дванадцять чарівних, часом несподіваних історій про дива, які можуть трапитися напередодні Різдва з кожним, вірите в них або ні. Героями історій переважно є діти від восьми років, підлітки, їхні дорослі, а також балакучі коти і навіть інопланетяни. Усі вони живуть ув різний час і за різних обставин, але диво не оминає нікого. Для Марти з оповідання «Найкращий подарунок» диво в тому, щоб бути на Різдво з усією родиною. До речі, саме це оповідання є відображенням (правда, дещо неточним, але) теперішньої ситуації з епідемією коронавірусу. Її тато-лікар залишається вдома в місті сам, а вона з мамою і молодшим братом їде в село до бабусі. Марта хвилюється за тата, але зрештою мрія про щасливе Різдво здійснюється.

Дивом, ні не так – «дивом» – для кішки Йосі стало «мале ненаситне людське дитя», що несподівано з’явилося в її двоногих і перебрало на себе всю увагу й ласку. В оповіданні «Коли приходить Різдвяник» диво трапляється з десятирічним Костиком, який, катаючись на гірці, вдаряється головою і впадає в кому. Уві сні чи то на небі хлопець зустрічає Різдвяника, який показує йому різні варіанти майбутнього. Чи вибачить Костя батька, чи буде сім’я знову разом, чи образа таки зруйнує свято і стосунки назавжди?

Героїнею оповідання «Зимовий дух, магічна пошта і дуже багато пряників» є дівчина Арі, що зустрічає духа-бешкетника Ільнежа. Вони дуже різні, проте мають багато спільного. Хоча б те, що обидвоє мало не завалили іспити – Ільнеж мав непомітно підбити дівчину на різні бешкети, але старші духи помітили. Арі теж завалила іспит, але зрештою перездала. Фентезійна історія показує, наскільки близькі і як тісно перетинаються наш і чарівний світ, тим паче в передсвятковий час.

Загалом тексти, що ввійшли до збірки, дуже різні не лише за стилем, а й за вікуванням. Тому збірку можна читати всією родиною, але по черзі 😉 Не всі оповідання будуть цікаві й зрозумілі читачам молодшого шкільного віку, натомість деякі не відгукнуться підліткам.

Коли сніг пахне мандаринками (ВСЛ)

Написали Дорж Бату, Андрій Бачинський, Надя Біла, Ольга Войтенко, Оксана Давидова, Євгенія Завалій та інші

Просто-таки королівська колекція святкових історій: «Видавництво Старого Лева» зібрало під однієї палітуркою аж двадцять чотири оповідання різних авторів. Великий плюс – невеликий обсяг та лаконічність історій, завдяки чому книжку можна «проковтнути» за пару святкових вечорів. А можна, звісно ж, розтягувати задоволення, прислухаючись до стилю та голосу кожного автора.

Герої усіх оповідань – молодші й старші підлітки. А саме підлітковий вік привносить важливий акцент у сприйняття зимових свят. Ти все менше й менше по-малявськи захоплюєшся снігом, блискітками та святковою мішурою. Розумієш, що дарунки кладе під подушку не Миколай, бачиш усе більше реальних проблем своєї родини, які, здається, затьмарюють свята. Зрештою, розумієш, що диво і справжнє свято може й не прийти. І тут з’являється нова суперсила – самому створити свято.

Чимало героїв цих історій живуть зовсім не у безхмарній реальності: хвороби та втрати, війна та бідність, непорозуміння та проблеми в родині прийшли в їхні життя. Однак кожен із них, здається, на свята знаходить щось важливе: власну суперсилу створити свято, підтримку друзів та бажання підтримати їх навзаєм, можливість родинного порозуміння, і навіть старовинну святкову зірку замість поламаної своєї.

Тут є різні свята, різні місця та міста (навіть Нью-Йорк, та – опосердковано – Австралія), ціла палітра фантастичних та казкових елементів. Та найголовніше – чимало цікавих та «об’ємних» героїв-підлітків, кожна та кожен із яких шукає – і знаходить – свій рецепт чудового свята.

Print Form
Подiлитись:

Додати коментар