Наталя Скляр — бібліотекарка за покликом серця. Мріяла працювати з книжками з дитинства, а зараз опікується ними в одній із приватних шкіл Києва. Пані Наталя вміє запропонувати читачам потрібні книжки, поставити питання так, щоб дитина захотіла розповісти про прочитане, заохотити до читання й залюбки запрошує в гості живих письменників і письменниць.
Діти дивуються: “Невже ви, пані Наталю, прочитали всі книги в бібліотеці, що так цікаво про них розповідаєте?”. У відповідь загадкове: “Майже…”. Пані Наталя справді читає багато книг та має рекомендації на будь-який запит.
БараБука розпитала бібліотекарку про її підхід до роботи та її “секрети успіху” в роботі з книжками й дітьми.
— Помітно, що Ви живете своєю професією, це Ваша сродна праця. А яким шляхом Ви прийшли до неї?
— З шести років щонеділі я “зависала” в бібліотеці, тому будь-яку потрібну книгу швидко знаходила сама — бібліотекарки були здивовані.
Мами двох моїх однокласників працювали в цій бібліотеці, і я тихо їм заздрила (по-доброму), що в них була змога читати найкрутіші книжки в ті давні часи (1970-80-ті), а в мене такої можливості не було, усі дефіцити я читала вночі. І тому в 9 класі твердо вирішила, що мої діти зможуть читати все, що захочуть. Дізналася, що бібліотекарів навчають в Інституті культури (тепер — Київський національний університет культури і мистецтв. — Ред.) та по завершенні 10 класу легко туди вступила. Батьки були не в захваті від мого вибору, але знаючи про мою любов до книг, щиро підтримали.
— Як Ви обираєте книжки до бібліотеки? Кого з письменників запрошуєте і як готуєтеся до зустрічі? Як школярі реагують на візити письменників?
— Я підписана на всі культові видавництва та книгарні, читаю дописи книжкових блогерів та письменників, таким чином відслідковую новинки-цікавинки. Також читачі долучаються до вибору книжок для бібліотеки.
У нашій школі за програмою діти читають сучасну українську літературу, тому стараємося запрошувати авторів прочитаних книжок, як-от Мію Марченко, Ольгу Купріян, Олю Русіну, Андрія Бачинського, Василя Карп’юка, Євгенію Завалій та інших. До речі, пані Євгенію можна назвати авторкою-рекордсменкою, вона провела аж вісім зустрічей із нашими читачами (навіть тривоги не стали перешкодою!). Також видавництва, а іноді й самі письменники пропонують презентації новинок, ми радо приймаємо їх.
Діти дуже люблять зустрічі з письменниками, готують цікаві запитання. Після знайомства з автором книга стає ріднішою та бажанішою до прочитання. Відгуки про зустрічі завжди позитивні. Є письменники, які з гостей стали друзями нашої бібліотеки.
Найкращий відгук про мою роботу і залюбленість у книжки — оповідання найвідданішої читачки Анни Столій, учительки Literacy нашої школи. Називається воно «Нечитаючий ЧитАчів», і в ньому йдеться про бібліотекарку пані Наталю “в смугастій кофтинці з коротеньким […] волоссям, яка всміхалася до нас своєю широчезною посмішкою”. Там описано деякі з моїх методів роботи, зокрема такі “правила” перебування в бібліотеці могла б придумати і я. З дозволу авторки я їх зацитую:
“Перше правило: дітям ПОТРІБНО говорити, сміятися та навіть ЧХАТИ у бібліотеці!
Друге правило: суворо ДОЗВОЛЯЄТЬСЯ САМОСТІЙНО обирати книги, які ви хочете прочитати.
Третє правило (ГОЛОВНЕ ПРАВИЛО): чіпати, гортати чи навіть думати про книги — ОБОВ’ЯЗКОВО ПОТРІБНО!!»
Цікаво, що навіть місто у творі співзвучне з моїм рідним, бо я народилася та виросла в Жидачеві.
— За Вашими спостереженнями: що найбільше впливає на те, як діти обирають книжки?
— Найбільше впливає рекомендація друзів та однокласників, кожну прочитану книжку в початковій школі діти презентують. А старшокласники та команда школи довіряють моїм порадам.
І, звісно, читачі звертають увагу на дизайн і розмір видання (прохання до видавництв: книжки-товстунці розділяти на частини).
— Ми знаємо, що більшість шкільних бібліотек відрізняються від тієї, у якій працюєте Ви. На жаль, зараз вони радше є місцем зберігання шкільних підручників, аніж простором зустрічі юних читачів із книжками. На Вашу думку, як цю ситуацію можна виправити? Що школи в стані зробити власними силами, а що залежить від МОН?
— Я спілкуюся з друзями-бібліотекарками з державних шкіл і від них знаю, що фонди майже вичищені від російськомовних видань, і поступово власними силами (завдяки коштам батьків, меценатів, зібраної макулатури) оновлюють книжкові полиці сучасною літературою.
Звісно, без допомоги держави їм не впоратися. Якби МОН зміг підключити іноземні інвестиції для закупівлі книжок у шкільні бібліотеки, ситуація змінилася б. Впевнена, що після наповнення фондів якісною художньою літературою діти пішли б до бібліотеки не тільки за підручниками, а й для приємного спілкування з книгою. Бібліотекарі готові до напливу читачів.
— Якось Ви розповідали, що на початку повномасштабної війни Ви з чоловіком власними силами евакуювали книжки. Яка доля цих книжок?
— У квітні 2022 року ми вивезли майже 500 бібліотечних книжок однієї з київських шкіл (де я тоді працювала) для українських діток, які перебували в той час у Кракові. Книги вивозили власною автівкою, а пакували під гул тривоги та вибухів. Там я створила міні-бібліотеку при літньому таборі від цієї школи, але охочі почитати українські книжечки з’їжджалися з усього Кракова. Туди до нас навіть приходили в гості рідні письменниці та художниці, як-от Ольга Купріян, Юлія Підмогильна, Юлія Черевань, Анастасія Сидорко.
По завершенні перебування у Кракові частина книг залишилася, а іншу повернули до шкільної бібліотеки.
— Які книжки Ви найбільше любили в дитинстві?
— Я любила казки, детективи та пригодницькі повісті, саме ті книжки, де добро завжди перемагає, де герої шукають істину, а світ сповнений таємниць і несподіванок.
Але найприємніший спогад дитинства — це казка Миколи Трублаїні “Про дівчинку Наталочку та сріблясту рибку”, вона стала для мене життєвим орієнтиром і допомогла сформувати власні цінності. Ця маленька книжечка досі є для мене уособленням великої любові до всіх книжок.
— А які три книжки є Вашими улюбленими чи найважливішими для Вас тепер?
“Ходи до бабці, обійму” Ірини Ковбаси;
“Я завжди писатиму у відповідь” Кейтлін Аліфіренка та Мартіна Ґанди;
«Чудернацька карпатська історія» — надзвичайно атмосферна книжка, наповнена магією та карпатським колоритом. Її головний герой мольфар Коценєк — добрий чарівник, що захищає спокій Карпат і дружить із бурим ведмедем Ведмедюком. Одного дня Коценєк отримує листа з минулого і все його життя стає з ніг на голову. Яку таємницю береже старий мольфар, чому «зіпсувалася» зима? Чи з’явиться в мольфара учень та до чого тут дракони? Василь Карп’юк цікаво і з гумором розповідає про пригоди головних героїв, майстерно передаючи атмосферу карпатського села. А оригінальні ілюстрації Олесі Секереш візуалізують описані події та співтворять історію.
Для чого нам потрібні теплі речі? Звісно, щоб зігрітися! Кожен знає: якщо змерз, одягни шкарпетки чи светр. Та найтепліше, що є у світі, помацати не можна: приємні спогади, усмішки дорогих людей, їхню турботу й любов… Усі ці речі зігрівають наші серця, як шапки — вушка. Оксанв Лущевська та Дзмітрій Бандаренка, а також ілюстраторка Оксана Драчковська пропонують разом шукати тепло на сторінках цієї книжки й усередині себе та ділитися ним з рідними.
Ділитися думками та почуттями, знаходити спільну мову, розповідати історії й чути їх, розмовляти очі в очі, або на відстані, чи просто проводити час разом — це і є спілкування. Ця книга у незвичний спосіб розповість про різні способи передавання повідомлень, про спілкування не лише людей, а й тварин, комах, рослин. А ще допоможе збагнути зв’язки на клітинному рівні та сигнали з далекого космосу, спілкування через феромони і біолюмінесценцію, через брижі на воді, димові сигнали. Розкаже про історію спілкування колись і нині, про вербальне і невербальне, усне і писемне, живе й електронне, спілкування через дотик і візуальну комунікацію. Про двійковий код, абетки Морзе і Брайля, мову жестів, прапорців та фонетичну абетку. А ще про таємні мови, шифри й коди. Про те, як зрозуміти вашого кота, собаку чи папугу. І навіть про те, як спілкуються томати. Усе це та багато іншого ви зможете прочитати і побачити у цій книзі.
Цього року до каталогу «Білі круки» увійшло більше 200 видань із більш ніж 50 країн світу, виданих понад 40 мовами. Каталог та обрані книжки будуть презентовані на Дитячому книжковому ярмарку в Болоньї.
Львівський міжнародний BookForum оголосив дати проведення наступного фестивалю. Організатори просять записати собі в календарі 10-13 вересня 2026 року.
Цього року книжковий ярмарок «Форум видавців у Львові» повернувся у повному обсязі вперше від 2021-го та зібрав понад 14 000 відвідувачів у Львівському палаці мистецтв. Також відбулися понад 300 подій літературного фестивалю, до яких долучилися понад 20 000 відвідувачів на 23 локаціях у середмісті Львова, а ще понад 17 000 — онлайн у світі.
БараБука цього року долучилася до формування і проведення подій дитячої програми.
За три дні вдалося акумулювати 253 200 гривень, які організатори перекажуть у благодійний фонд «Повернись живим», повідомляє пресслужба фестивалю.
У гонитві за довершеністю форми він присвятив своє життя дизайну цифрових продуктів. Згодом вирушив на пошуки нових сенсів: покинув степи рідного Запоріжжя, об’їздив півсвіту і знайшов себе в письменництві.
Автор серії дитячих книжок «Пригоди дракона Вогника», у яких фантазія, наука, емоції, дружба і дорослішання переплітаються в карколомних пригодницьких сюжетах. Окрім дитячої літератури, пише також у жанрах історичної прози та дистопії. Коротка проза Вадима Гріна публікувалася в журналі «Дзвін» та у збірках видавництва «Темпора». Фіналіст літературних конкурсів «ProМинуле», «Мателот», а також конкурсів від Lucky Academy, Litota і міжнародного конкурсу новел «INK».
32 Львівський міжнародний BookForum відбудеться3-5 жовтня, у його програмі – більше 350 заходів, що відбудутьсяу Львівському палаці мистецтв та ще у 23 локаціях у середмісті Львова: публічні дискусії, презентації, автограф-сесії та інтелектуальні бесіди про тривкість і тривалість – фокусну тему цьогорічного Форуму. У цьому числі й події для дітей та професійні дискусії, організовані партнером Дитячої програми форуму – лабораторією дитячого читання МАНУ BaraBooka.
Так у партнерській програмі від БараБуки на дітей чекають:
3 жовтня, п’ятниця, 15.00 – «Фіалковий кіт vs Акі-Які»: поетичний слем для наймолодших. Учасниці: Марія Титаренко та Катерина Міхаліцина, модераторка: Марія Артеменко.
Веселе віршоване змагання між письменницями Катериною Міхаліциною та Марією Титаренко, де суддями будуть наймолодші читачі. Хто виявиться кумеднішим, бешкетнішим та кмітливішим – герої книжки «Про дива і диваків» Катерини Міхаліциної чи персонажі книжки «Акі-Які-Ака-Я» Марії Титаренко? Вирішувати вам!
Локація – Львівська обласна бібліотека для дітей – “Леотека”.
3 жовтня, п’ятниця, 16.30 – Інтерактивні читання “Левової книжки”, або “Костюмовані Левові читання в Леотеці в місті Лева”.
У кожній дитині є маленький сміливий лев! Як його в собі проявити? Вдягайте “левові” атрибути – котячі вушка, хвостики тощо і приходьте на інтерактивні читання “Левової книжки” з письменницею Марією Артеменко.
Локація – Львівська обласна бібліотека для дітей – “Леотека”.
4 жовтня, субота, 14.00 – Літературне караоке “Дитяча класика на новий лад”.
Як звучатимуть тексти українських дитячих класиків голосами сучасних дітей? Чи можуть Ява і Павлуша з “Тореадорів із Васюківки” влаштувати реп-батл, богатир Ілько зі “Сторожової застави” заговорити тоном інстаблогерки, а Чудове Чудовисько Сашка Дерманського ввімкнути режим теледиктора? Перевіримо на літературному караоке!
Локація – Львівська обласна бібліотека для юнацтва ім. Р. Іваничука (зал презентацій).
5 жовтня, неділя, 13.30 – “Таємниці, заховані в книжках”
Інтерактивне читання, спілкування та розгадування неймовірних секретів разом із дитячою письменницею Лесею Ворониною.
Локація: Львівська обласна бібліотека для дітей – “Леотека”.
Також у рамках професійних подія для дитячих та підліткованих письменників заплановані такі дискусії:
4 жовтня, субота, 17.00 – “Про що ми говоримо, коли говоримо з дітьми про війну”
Розмова про те, як змінилися теми, акценти й фокусні точки в дитячих книжках про війну на четвертому році повномасштабного вторгнення з видавчинями та письменницями. Учасниці: Ганна Булгакова, головна редакторка департаменту дитячої літератури видавництва «Ранок», письменниця; Христя Венгринюк, співзасновниця й головна редакторка видавництва «Чорні вівці», письменниця; Мія Марченко, дитяча письменниця та перекладачка; Саша Войцехівська, дитяча письменниця та блогерка. Модераторка: Віталіна Макарик.
Локація – Львівська обласна бібліотека для юнацтва ім. Р. Іваничука (зал презентацій).
5 жовтня, неділя, 18.00 – “Для кого ми пишемо янг-едалт і хто його читає”
Професійна дискусія про трансформацію читацької аудиторії підліткової літератури та розмивання вікових межі янг-едалту: кому автори адресують підліткові книжки, люди якого віку на практиці їх читають та чи впливають ці зміни на вибір тем у янг-едалт. Учасниці: письменниці Світлана Вертола, Віоліна Ситнік, Любов Відута. Модераторка: Віталіна Макарик.
Також у програмі БукФоруму заплановані події для дітей і підлітків від видавців:
3 жовтня
12.00 – (Не)дитячі фінанси: презентація книжки “Про фінанси”. Учасники: Соломія Говоруха, Оксана Бабенко. Локація – Львівська обласна бібліотека для юнацтва ім. Р. Іваничука (зал презентацій).
13.30 – Таємниці равликів із села Мушляківка: презентація книжки Олени Держак. Локація – Львівська обласна бібліотека для дітей.
18.00 – «Січова академія. Курінь інженерів»: де магія зустрічається з реальністю. Магічний квіз, презентація та зустріч із автором Ярославом Лисенком. Локація – Книгарня Є.
20.00 – Театральна історія у темряві “Космотато”. Історія про дуже-дуже велику любов. Локація – Львівський палац мистецтв. Конференц-зал.
4 жовтня
11.00 – Читанка та майстерка по книзі «Чубарики-чубчики комарика Дзюбрика». Локація – Львівська обласна бібліотека для дітей.
12.00 – Розмова про сучасну французьку дитячу літературу в Україні. Локація – Львівська обласна бібліотека для юнацтва ім. Р. Іваничука (зал презентацій).
12.00 – Казкові світа Сашка Дерманського: зустріч із автором. Локація – Львівська обласна бібліотека для дітей.
13.00 – Young і New Adult література: теми, сюжети, табу. Локація – Центр міської історії Центрально-Східної Європи.
13.00 – Презентація книжки “Врятувати Марчика” Леся Белея за участі автора. Локація – Львівська обласна бібліотека для юнацтва ім. Р. Іваничука (зал презентацій).
13.30 – Всеукраїнський конкурс учнівського малюнка “Українсько-Єврейська Зустріч: Наші історії неповні одна без одної”. Локація – Львівська обласна бібліотека для дітей.
15.00 – Презентація-читанка нової дитячої книги Олени Скуловатової «Рохеліна Жолуденко та Бінго. Історія незламної дружби». Локація – Книгарня-кав’ярня Старого Лева.
15.00 – Презентація дитячих видань «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГИ». Локація – Львівська обласна бібліотека для юнацтва ім. Р. Іваничука (зал презентацій).
15.00 – Презентація книжки Юлії Олефір “Шалене літо Єнотів-бешкетників”. Локація – Львівська обласна бібліотека для дітей.
16.30 – Котоквест “Коти-вояки. Знамення Зореклану”. Локація – Львівська обласна бібліотека для дітей.
З повною програмою БукФоруму можна ознайомитися на сайті.
