Шведське видання книжки «Мої вимушені канікули» Катерини Єгорушкіної з ілюстраціями Соні Авдєєвоїотримало престижну премію Пітера Пена, здобувши срібну зірку. З української книжку переклав Девід Шибек (David Szybek), видавництво «Hjulet».
«Пітер Пен — хлопчик, який ніколи не дорослішає, спілкується з феями і живе у фантастичному світі. Натомість героїня моєї книжки Віра подорослішала надто рано, зустрівшись із недитячою реальністю війнu, й намагається повернути собі бодай дрібку дитинства, зняти невидимий наплічник тривожності й ранньої відповідальності, – написала в себе на сторінці Катерина Єгорушкіна. – Неймовірний збіг полягає в тому, що одна з родин, яка стала прототипами персонажів, через вторгнення переїхала жити у Швецію і тепер вони дарують друзям книжку про себе шведською мовою».
Наприкінці видання, зазначила письменниця, є також український текст, покликаний полегшити процес спільних читань і обговорень у школах, де навчаються шведські й українські діти.
Премію Пітера Пена заснували у 2000 році IBBY Sweden та Bok & Bibliotek. Нагороду присуджують перекладній книзі, яка розширює та збагачує світ шведської дитячої та юнацької книжки. До журі входить правління IBBY Sweden. Книжка, відзначена премією Пітера Пена, мусить мати виняткові літературні якості та відповідати одному чи кільком критеріїв:
1. Демонструвати нового або маловідомого автора у Швеції.
2. Текст книжки мусить походити з країни, мови чи культури, які менш поширені у шведській літературі.
3. Розповідь у книжці зосереджено на дітях або молодих людях із інших країн або культур.
Книжка «Мої вимушені канікули» вийшла друком 2022 року у видавництві «Vivat», консультувала видання дитяча та сімейна психологиня Світлана Ройз. Видання перекладено багатьма мовами, проте здобуло відзнаки також і в України, отримавши читацьке визнання в рамках «Топу БараБуки» (номінація «Вибір читачів»). Книжка також увійшла до списку видань, оглянутих у рамках посібника «Живі письменники. Як говорити з дітьми про війну та мир».
Цього року серед номінантів на премію також була книжка «У міста є Я» Ірини Озимок із ілюстраціями Анни Іваненко в перекладі Нільса Хоканссона, видавництво «Opals».
Торік срібну зірку премії Пітера Пена здобула інша українська книжка – «Майя та її мами» Лариси Денисенко з ілюстраціями Марії Фої в перекладі того ж Девіда Шибека, видавництво «Bonnier Carlsen».
Український інститут книги презентував інтерактивну мапу книжкової системи України, що має на меті сприяти популяризації читання та наблизити книжку до українського читача. Мапа доступна тут.
Набуття звички читання як щоденної практики є вкрай важливим завдання державної політики України, адже це впливатиме не лише на формування читацької грамотності та якість здобуття освіти, але також на розвиток критичного мислення, самореалізацію українців та розвиток людського потенціалу загалом. Підтримка і розвиток читання є неможливими без розвитку книжкової екосистеми України, її розбудова та підтримка є одним із пріоритетних завдань Стратегії розвитку читання на період до 2032 року «Читання як життєва стратегія» та операційного плану її реалізації у 2023-2025 роках, затвердженими Кабінетом Міністрів України 03 березня 2023 року, зазначають в Українському інституті книги.
Інтерактивна мапа книжкової екосистеми – це зручний і корисний інструмент, який містить багато інформації про місця і події, які потрібні читацькій аудиторії. У першому шарі зібрана інформація про книгарні України. Найближчим часом УІК планує додати шари з літературними музеями та книжковими фестивалями.
Створила інтерактивну мапу за допомогою інструментів Google Maps Катерина Плевако, студентка Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Робота над концепцією та реалізацією проєкту здійснювалася під керівництвом Віри Скуратової, провідної фахівчині відділу промоції читання Українського інституту книги.
«На сьогодні на мапі позначено 447 книгарень. Розуміючи, що книжкова екосистема України, як і будь-яка інша, постійно змінюється, просимо вас долучитися до актуалізації мапи і допомогти нам зі збором інформації. Ми плануємо періодично оновлювати дані на мапі, тому команда Українського інституту книги буде вдячна, якщо ви знайдете ще не позначені книгарні й надішлете нам цю інформацію», – написали на сторінці УІКу у фейсбуці.
Звертатися можна на електронну пошту: vira.karasjova [@] ubi.org.ua (у темі листа просимо зазначати «Інтерактивна мапа»).
Письменниця, яка однаково комфортно почувається в підлітковому та дорослому жанрах. Народилася у смт Кельменці, що на Буковині. 18 років мешкала в Кам’янці-Подільському, після чого переїхала до Хмельницького. За освітою – філолог, проте жодного дня не працювала за професією. Натомість була помічницею нотаріуса, журналісткою, коректоркою, літературною редакторкою, держслужбовицею та комунікаційницею.
Віоліна Ситнік – фіналістка конкурсу підліткових оповідань «Love іs…», дипломантка «Коронації слова-2022», переможниця «Молодої КороНації-2021» у номінації «Романи, 16–21 р.».
«Я завжди мріяла написати підліткову книжку, – розповідає Віоліна Ситнік, – але не просту, про кохання-зітхання в юному віці, а з глибокими сенсами; таку, щоб дратувала, але змушувала шукати причини й аналізувати їх; щоб аж до сліз на обличчі і скрипіння на зубах! А головне – щоб її могли читати й дорослі. Щоб потім глянули на своїх дітей їхніми очима і зрозуміли, що підліткові проблеми – це серйозно, і знецінювати їх, хоч якими смішними чи дріб’язковими вони виглядають, – це знищувати дитячу довіру в те, що батьки можуть бути друзями, що завжди зрозуміють і допоможуть».
«Мені легко писати про і для підлітків, – додає Віоліна. – Адже герої для творів щодня перед очима – мій 14-літній син Тимофій та його оточення. Я постійно чую сленг, у курсі всіх молодіжних трендів, словом, я “в темі”».
«Ти [Романтика]» – таку назву має альбом, що в поєднанні з відеорядом утворює реп-оперу за мотивами життя письменників, які загинули від радянських репресій у 1937 році. Назва альбому – алюзія на твір Миколи Хвильового «Я (Романтика)», що вивчають у школі. Письменник – один із персонажів реп-опери, так само, як Павло Тичина, Михайль Семенко, Микола Куліш, Лесь Курбас та інші.
Ініціатори створення альбому – музиканти з гурту «МУР», які від початку повномасштабної війни створюють композиції на вірші українських письменників з сучасним звуком та аранжуванням. «Для чого? Щоб донести молоді, своїм одноліткам, інший погляд та інший ракурс на українське мистецтво. Що воно актуальне, що його можна “читати” й сприймати по-різному, що воно варте уваги», – зазначають музиканти.
Новий альбом «Ти [Романтика]» музиканти записували в співпраці з Сергієм Жаданом, Хейтспічем, Євгенієм Яновичем, гуртом «NAZVA», Оленою Кравець, Сергієм Мартинюком та іншими митцями. Альбом складається з 17 різних композицій. Усі вони пов’язані між собою сюжетом та плавно переходять одне в одного. На створення текстів для альбому пішло понад пів року. Крім переосмислення творів українських митців 1920–30-х років, музиканти проєкту намагалися знайти маловідомі факти про той час. Один із таких став основою для треку «Партія веде», у якому йдеться про зраду Павла Тичини.
Центральна нитка сюжету – історія харківського будинку «Слово», в якому у 1930-х рр. мешкали творці української культури. Кожного другого з них розстріляли. Властиво, в соцмережах на рівні з сильними сторонами проєкту також активно обговорюють недобросовісність його творців, які використали у відеоряді й треках цитати з ігрового фільму «Будинок “Слово”» режисера Тараса Томенка. Фільм досі не був у прокаті. Як виявилося, продакшеном фільму і проєкту «Ти [Романтика]» опікується одна й та сама компанія. Утім, це не позбавляє творців від відповідальності перед, може, й незумисним плагіатом.
БараБука нагадує, що українські митці й мисткині створюють чудові композиції на слова українських класиків. Неповний, але досить розлогий список пісень можна прослухати тут.
Письменниця. Народилася в місті Бахчисарай в українському Криму. Виросла в Києві.
Література й точні науки завжди йшли поряд у житті Анни: олімпіади з математики – і конкурс МАНу з віршами, навчання на факультеті інформатики Києво-Могилянської Академії – і курс літературної творчості Сергія Іванюка, робота в ІТ – і письменницька кар’єра.
Перша книжка Анни вийшла 2019 року у видавництві «Зелений пес». Далі були кілька збірок із колегами, перемога в конкурсі казок видавництва «Наш Формат» та конкурсі видавництва «Відкриття». 2022-го у видавництві «Парасоля» вийшла спільна з Яною-Марією Кушнєровою повість «Дорогою грози», а вже наступного року у видавництві «ТУТ» побачила світ серія коміксів «Академія духів природи» про українських чарівних істот. Також у 2023 році Анна Дьоміна написала оповідання для збірки «Твоя різдвяна історія», що вийшла у видавництві «Парасоля».
Вигадувати історії Анні допомагають донька Софія і невгамовний шпіц Іві. Анна обожнює мандрувати, тож її герої майже в кожній історії вирушають у подорож, а їхні шляхи сповнені пригод.
«Коли пишеш для дітей, у тебе є шанс додати барв до строкатої ковдри їхніх спогадів. Адже улюблені книжки дитинства залишаються в серці назавжди», – переконана письменниця.
