#НовеЧитання: досвіди книгодружби в сучасних школах

Автор: БараБука

Уже рік БараБука веде унікальну рубрику #НовеЧитання – про те, як активні дорослі шукають усе нові й нові способи й шляхи заохочення дітей до книжок. #НовеЧитання об’єднало небайдужих книгодрузяк навколо цікавих, сучасних, різних за форматами книжок.

БараБука зібрала всі досвіди рубрики в одному матеріалі – тепер впроваджувати #НовеЧитання у школах, бібліотеках і книгарнях стане значно простіше 🙂

Сторітайми у школі – розповідь про те, як Антоніна Ящук впровадила у класі своєї дитини сторі тайми (від англ. story time – «час історій», практика читання дорослого дітям). Антоніна розповідає, як шляхом спроб вона вийшла на оптимальний сценарій позакласних читань, як обирає книжки для цього, і навіть як їй доводилося відмовляти дітлахам, які наполягали читати ще.

«Я далеко не певна, що наші читання якось вплинули на успішність моїх слухачів або на їхній інтерес до навчання. Зате діти познайомилися з направду гарними оповідями, кілька першокласників брали у мене книжки і читали їх удома повністю. Більшість дітей слухали історії з задоволенням і звикли до думки, що читання у класі є цікавим і веселим заняттям».

Про власні сторітайми у Христанівці розповіла Оксана Олійник – культурологиня, яка разом із родиною переїхала з Києва в село на Полтавщині. Саме там вона й вирішила впровадити сторітайми для своїх та місцевих дітей. Попри всі негативні стереотипи, що сучасних дітей книжки не цікавлять, Оксана знайшла вдячних слухачів:

«Читання потроху ставали дедалі очікуванішими й популярнішими, ми почали також бавилися в ігри, дотичні до теми книжок. В іграх, а потім в і читаннях, почали брати участь волонтери з інших країн».

Галина Мельник, вчителька альтернативної школи «Радосвіт», поділилася своїми техніками розвитку читацьких навичок у дітей. Її гасло – читання на вибір, а не з примусу.

«Ми часто не усвідомлюємо, що у благих цілях можемо закласти дитині “нелюбов до книги” через обовʼязкову програму. Тому на уроках все-таки намагаємося найбільше часу приділяти творам, які діти обрали самі».

Письменниця та кураторка напряму «Українська мова та література» у «БеркоШко» Олеся Мамчич у своєму матеріалі підсумувала сім років альтернативного викладання. Її #НовеЧитання розкаже про навчання без підручників, про приміряння дітьми на себе «шкури письменника» та про обов’язкові сімейні ритуали, які допоможуть дітям стати книгодрузяками.

«Наші старші учні, які проковтнули тонни сучасного дитліту, вже здатні оцінити красу дорослих віршів Вінграновського чи Шимборської, підсунутих їм мимохідь. Така їх реакція мене дуже розчулює. Хороша дитяча література автоматично вибудовує добре відчуття смаку й на “дорослі” тексти».

Вчителька альтернативної школи «Соняшник» Ганна Остапенко ввела у молодших класах незвичний урок. Не «читання» і не «література» – на її дітей чекала «Книжкова валізка». Щоразу з цієї валізки під заінтриговані погляди школярів з’являлися нові книжки, які діти читали та проговорювали з учителькою.

«Під час самостійного спілкування з книжками діти поводяться по-різному. Хтось завзято читає мовчки, хтось уголос. Хтось гортає сторінки й розглядає ілюстрації або хоче щось показати друзям та обговорити з ними. Я спостерігаю та думаю, як планувати роботу далі так, щоб кожен із них рано чи пізно захотів засісти десь із цікавою книжкою».

Про альтернативні уроки мови та читання розповіла вчителька «Школи Мрійників» Каріна Фархад, особливість підходу якої – підлаштування простору школи та «всього, що є в ній» для викладання мови та читання. Для того, щоб навчити дітей мові, Каріна використовує не лише дошку та книжки, але й весь освітній простір – настільні ігри, м’ячики, плитку на підлозі тощо.

«Підозрюю, через те, що я була новою вчителькою, в молодших дітей був страх зробити помилку. А коли вони закриваються – урок, вважайте, втрачено. Тож перше, чого я вчила їх, – не боятися помилитися. Але ніколи не казала цього вголос, лише прикладом».

Викладати для дітей можна не лише віч-на-віч, але й віддалено. Про свій досвід читацького онлайн-курсу розповіла БараБуці письменниця та дослідниця Оксана Лущевська. Її суперсила – поєднання читання та вивчення англійської мови на матеріалі книжок-картинок.

«Були і такі діти, яким категорично не сподобалася та чи та книжка. Тут мені важливо було спробувати зрозуміти, чому. Це я і робила. Допомагало проговорювання в імейлах. Адже читання базується на досвіді».

Та не лише вчителі шукають цікаві підходи до дитячих сердець. Письменниця Олександра Орлова описала цікавезний досвід бібліотекарів США та Японії – іграшкову ніч у бібліотеці. Подібний захід вимагає певної підготовки, проте завдяки дитячим улюбленцям можна порадити читачам ту чи іншу книжку.

«Дослідження Університету Окаяма, які провів у бібліотеках Японії Йохішіро Окадзакі, показали, що творення такої «бібліотечної магії» позитивно впливає на залучення найменших відвідувачів до читання та бібліотечних активностей. Діти довіряють своїм іграшкам і прагнуть повторювати їхні досвіди, вони впритул наближаються до усвідомленого вибору книжки та самостійного читання, і це їх не лякає, а захоплює, як гра».

Про те, під яким «соусом» подати учням і ученицям старших класів старовинний жанр читацького щоденника, розмірковує вчителька Анастасія Величко. У своєму матеріалі «Еволюція читацького щоденника» Анастасія покроково описала цікаві способи й формати ведення записів про читання.

«Популяризувати користь читання засобами інтернет-ресурсів, «познайомити» і допомогти “подружитися” книжці й ґаджету, знайти однодумців і однодумиць, долучитися до літературних спільнот, здобути рівень “новачка” у блогерстві, удосконалити навички зв’язного мовлення, логічного, критичного, творчого мислення – ось основні цілі останньої місії з використанням віртуального читацького щоденника».

Вже незабаром БараБука опублікує наступні серії нового читання. А якщо Ви – ініціативна людина, яка регулярно практикує читання з дітьми, своїми й чужими, яка стежить за тенденціями й намагається впроваджувати нові досвіди, тоді Ви – герой/героїня БараБуки! Надсилайте свої історії на адресу info [равлик] barabooka.com.ua, найцікавіші ми опублікуємо на сайті під тегом #НовеЧитання.