Літо – час неспішного читання, коли можна годинами насолоджуватися улюбленими книжками. Але що робити в інші пори, коли читання для душі (під час якого до рук потрапляє щось неповчальне, мало того – «абсолютно некорисне» і навіть «відверто шкідливе» 🙂 ) треба поєднувати із навчанням і опануванням програмної літератури? Не хвилюйтесь, в учасниць літгуртка «Написатор» є для вас кілька лайфхаків. Оля Зеленська дає чотири поради щодо того, як можна щодня встигати читати більше, натомість Віталія Сидоренко ділиться своїми міркуваннями, в яких умовах краще читати твори різних жанрів.

Як встигати читати багато книжок

По-перше, зараз підлітки справді більше проводять часу в інтернеті, а не читаючи книжки. Я сама теж колись така була :).

Отже, спробуйте замість інтернету почати читати якусь повість чи роман. Ось побачите, це дуже захоплююче.

По-друге, підлітки багато пересуваються по місцевості. Наприклад, у метро. Там також можна почитати. До речі, шум метро, виявляється, зовсім не заважає читанню.

По-третє, можете із подругою започаткувати якийсь марафон на кшталт «Марафон читання». Припустимо, треба прочитати за п’ять днів 200 сторінок якоїсь книжки. Це доволі цікаво.

Ще є ідея зробити розпорядок читання на день. Наприклад, виділіть собі ввечері тридцять хвилинок на читання.

Оля Зеленська

У яких умовах добре читати

Чи задумувались ви, чому деякі книжки читаєте довго, а деякі ні? А може, вже час задуматися про це? Я спробую вам допомогти. Тож почнімо!

У світі є багато людей, і у кожного є свої інтереси, та іноді люди діляться своїми думками та емоціями. У процесі читання книжок багато людей замислювалося: чому ті самі книжки мій друг чи подруга читають швидше, ніж я? На це є свої причини, оскільки свою атмосферу і музику має кожна книга, це залежно, зокрема, від її жанру.

Наприклад, фантастика. У ній головне – це розуміння того, що відбувається. Як би це дивно не звучало, та під цей жанр підійде класична музика. Через її вплив можна розуміти історію.

Класичні твори. Доведеться на хвильку відійти від теми. Що для вас саме є «класичне» як поняття? Для мене це щось, що ми вже довго знаємо. Але для когось це – нудне і непотрібне. Ну добре, повертаємося. Так-от для читання класичних творів потрібна світла чи сіра будівля та багато світла, бо світло – це протилежність темряві. Так само, як і книжки, а особливо – класика.

Філософські твори. Можливо, ви вже читали філософські твори, які читала я. Там є багато чого незрозумілого, на мій погляд. Вважаю, що потрібно читати їх на природі, бо природа надає легкості.

Дитяча література. Діти люблять тепло, тому я вважаю, що потрібно під час читання дитячої літератури відчувати щось тепле. У цьому може допомогти, наприклад, якийсь гарячий напій.

Детективи створені, як щось поступове із роз’ясненням сюжету. Тому, можливо, краще читати їх біля чогось, що повторюється. Наприклад, біля сходів.

Романи. Роман має багато героїв, і кожен із них має свій характер. У багатьох із нас велика кількість героїв асоціюється із багряним кольором. Тому романи потрібно читати в оточенні чогось червоного. Це можуть бути меблі, штори або просто кружка.

Віталія Сидоренко

Після роздумів про те, яким чином можна організувати викладання літератури у школі, юні учасниці старшої групи літгуртка «Написатор» узялися за ідеї для бібліотек. Справедливості заради маємо зауважити, що чимало подібних ідей уже успішно втілено в різних українських бібліотеках, до того ж, десь – це чудові нововведення, а десь – давні традиції. Тому, дорогі бібліотекарі, якщо, читаючи про ідеальну бібліотеку в уявленні наших авторок, ви упізнали своє місце роботи і хочете поділитися своїм досвідом у нашому Просторі української дитячої книги – чекаємо на ваші дописи. А всіх решта читачів запрошуємо відвідати подумки ідеальну бібліотеку, якою її уявляють наші юні дописувачки Анна Полегенько, Олеся Ремізова та Аліса Перемітчик.

***

Для мене ідеальна бібліотека – це як паралельний світ.

Щоб багато людей приходили сюди, бібліотекарі мають із повагою ставитися до читачів. А щоб було цікавіше, для маленьких читачів можна придумати смішні ніки (наприклад: Білка, Лисичка, Єдиноріжка).

Також у бібліотеці можна створити читацький клуб або навіть два. Перший – для дітей, там можна буде влаштовувати чаювання з пундиками, обговорювати та ділитись враженнями про книжки, грати в різні ігри. А другий – для дорослих, де можна буде випити філіжанку кави й обговорювати якісь детективні романи. Або новини у світі.

А на канікулах, щоб не сумувати, влаштовувати тижні читання, тиждень ігор тощо.

А ще у бібліотеках варто проводити затишні посиденьки з авторами, а також презентації книжок. Ось так!

Анна Полегенько

***

Як я уявляю ідеальну бібліотеку? По-перше, там має бути чисто, світло, тепло, вікна. Багато.

Багато книжок, які не пахнуть затхлістю.

Читацький зал і чисте приміщення – це те, що потрібно для шикарної бібліотеки.

Іще має бути кімната у грецькому стилі для відпочинку. Поряд може бути музей із різними книжками.

Має бути просторо, чисто та прекрасно. Гарно було б, якби бібліотека працювала із 9:00 до 19:00.

До речі, там мають бути категорії: для 6-річних чи для 20-річних, жіноче та чоловіче.

Ось так вона має виглядати.

Олеся Ремізова

***

На мою думку, гарна бібліотека має бути затишною і сучасною. Наприклад, дуже простора, у вінтажних тонах, зі столом, за яким сидить бібліотекар у костюмі казкового персонажа.

На лептопі є спеціальна програма, де можна ввести назву книжки й отримати результат – є вона в бібліотеці, ні чи її хтось узяв, як сильно подобається вона читачам, їхні відгуки та інша інформація.

Відвідувачі бібліотеки могли б писати рецензії на книжки чи малювати ілюстрації. Це все публікували би у блозі biblioteka_readers. Також у блозі та на спеціальному стелажі виставляли б топ-5 книг, які подобаються читачам.

У бібліотеці було б затишне місце – камін, де подавали б тепле какао.

Ще були б тематичні куточки у стилі книг. Вітальня Грифіндору з Гогвордсу чи домівка гобіта – це чудові ідеї.

Щовівторка був би літгурток, раз на два тижні приходив би письменник. Кожні п’ять тижнів були б вистави за класичними книжками. Також відвідувачі могли б читати свої твори на літгуртку.

Було би дві черги: до бібліотекарів та до лептопу самообслуговування.

А наостанок я би пропонувала завести в бібліотеці живу сову!!!)))

Аліса Перемітчик

Останнім часом на полицях книгарнень та бібліотек з’являються усе нові та нові видання для дітей. Дуже часто дорослі самі обирають, яку саме книжку з цього різноманіття має читати їхня дитина. Однак БараБука вирішила запитати думки самих юних читачів. Як варто обирати книжки у книгарнях та бібліотеках? Які книжки обирають для дітей батьки, і як потім діти обирають книжки для читання у власній бібліотеці? Своїми міркуваннями та досвідом діляться учасниці молодшої групи літгуртка «Написатор».

Як обирати книжки в бібліотеці

Книжки у бібліотеці варто обирати за:

• улюбленим жанром дитини;
• улюбленим автором;
• улюбленими персонажами.

А не:

• за малюнками,
• за видавництвами,
• книжки, які подобалися вам.

Краще питати, яку книгу або книги хоче дитина.

А дітям раджу одразу бігти до стелажа з улюбленими книжками.

Батьки! Приводьте дітей до бібліотеки, щоб вони самі обирали книгу, яку хочеться!

Ганна Губарець

Як обирати книжки у книгарні

Для дітей. Спочатку тобі треба знайти тип книжок, які тобі подобаються: детективи, фентезі, казки тощо. Подивися, про що книга, яку ти тримаєш у руках. Можливо, трошки почитай її. Якщо тебе все влаштовує – попроси батьків, щоб купили.

Для батьків. О-о-о-о, тут стільки проблем! Якщо вашій дитині 10, вона думає, що вона доросла. І тепер питання: навіщо їй казки? Звичайно, люди різні бувають, але… казки у 10 років потрібні рідко. Важливо, щоб у книжці були події, які пережила або переживає людина, для якої ви цю книжку купуєте. Це не обов’язково для кожного, але мені це подобається. Також круто, якщо дитина розуміє сенс цієї книжки. Годі нам давати книжки про колобків та курочок ряб! Ми про-тес-ту-є-мо! 🙂

Дякую за увагу.

Анна Нагорна

Які книжки для мене обирають батьки

Мої батьки цікавляться, чим я цікавлюся. Потім, якщо вони знайшли щось таке, то питають. Наприклад: «Сонечку, чи хочеш  ти книгу, в якій йдеться про маленьку відьмочку, яка вивчала чарівний світ квітів?» Чи: «Зайко, я знаю, що ти цікавилася математикою, чи хочеш ти книжку про математичні пригоди?» І я відповідаю, чи хочу я читати про математичні пригоди чи про відьмочку, яка щось вивчала. Якщо я кажу: «Так!», мама питає: «Чи будеш ти читати її сама, захищати від бруду та поважати її?». Я кажу: «Так!». Тоді мама біля комп’ютера шукає цю книжку із доставкою на Нову пошту. Якщо я кажу: «Ні» – то усе, мама нічого не замовляє.

Найчастіше батьки обирають книжки, які вони читали у дитинстві, або тих авторів, які їм подобаються, або те видавництво, яке, на їхню думку, гарне. Нагадуйте батькам цікавитися вами. Бо вони можуть обрати книжку якогось автора, а він написав про всіляких слимаків! Бє-є-є!

Ксенія Воробей

Як я обираю книжки у книгарні

Ми заходимо до книгарні – і я біжку до фантастичних книжок. Потім кажу: «Мамо, можна нам купити цю книгу?». А вона відповідає: «Сонечку, у нас така є». І так поки у мене не починається іспанська. На наступний день я знову іду в книгарню з мамою. Мій улюблений автор – Андерсен. Мій улюблений персонаж – Русалонька. Але є одна проблема! Я ще не знайшла такої книги. Я шукала її в бібліотеках, інших книгарнях… Але це вже інша історія.

Надія Марченко

Які книжки я найчастіше обираю на дозвіллі зі своєї домашньої бібліотеки

Найчастіше, коли я приходжу додому, я роблю швидко уроки. Потім я стаю на стілець і шукаю книжку, яку я хочу. У мене вдома 2100 книжок, із яких про котів – 200, про драконів 50, про кажанів 150, про крокодилів – 500 (бо я їх люблю), про історії 200, про собак 200, про пацюків 50, про єдинорогів 150, про чудовиськ – 20, про електроніку 80, про лайкерів – 500. Я завжди беру читати про котів, бо я їх люблю. Я обожнюю «Коти Вояки». Я мрію, коли вийде четверта частина. Я люблю всі книги і буду любити.

Анна Шишова

І наостанок – кілька універсальних порад про вибір книжок:

1. Якщо книжка має фіолетову обкладинку, обов’язково таємно лизніть її, перш ніж купити.

2. Книжка повинна кричати: «А-а-а-а!». Або: «Бє-бє-бє!».

3. Пожуйте восьму сторінку книжки – якщо ви одразу заговорите латиною, то книжка гарна.

4. Книжка повинна мати зелені очі.

5. У книжці має бути дрібний шрифт, щоб батьки не прочитали.

У дискусію про нові способи викладання літератури у школі та про те, як може бути організоване шкільне читання, БараБука вирішила залучити й самих юних читачів, а точніше – читачок. Троє учасниць літературного гуртка «Написатор» діляться своїми міркуваннями про літературну класику в колі підліткового читання та про те, як покращити викладання літератури в молодшій та середній школі.

Літературна класика у школі: плюси та мінуси

Літературну класику писали та пишуть дорослі люди для дорослих. Але в школі вирішили задля високого духовного розвитку дитини додати її у програму. З цього випливають плюси і, звичайно, мінуси.

Без класичної літератури підліток не знав би, що таке жахливий душевний біль. Як можна передати кошиком свого словарного запасу все, що відчуваєш саме у цю секунду. Адже звичайно люди не пишуть про те, як їм сподобався пиріг, який їм приготувала мама. Справді, дивно звучить. Зазвичай пишуть про кохання, страждання чи смерть. Саме через те, що люди, які писали класичні твори, відштовхувалися від чогось поганого, і випливають мінуси.

Дитина – це маленька людина, яка майже не знає цього світу і що у ньому є. Ці твори можуть налякати, якщо вони про щось погане.

Також через великий обсяг, який доводиться читати підлітку, пропадає інтерес, так як протягом усього твору зазвичай не стається нічого дивовижного. Я не кажу про те, що у класичному творі треба додати якусь морквинку. Але дітям завжди хочеться гуляти та насолоджуватися життям. Через це вони й вважають класичні твори нудними.

У всіх речах у цьому світі є свої плюси та мінуси, явні та не дуже. Треба вміти їх сприймати.

Марія Кайдаш, 12 років

Як покращити навчання літератури в середній школі

На мою думку, зараз ця тема дуже актуальна.

Я, як учениця середньої школи, хочу сказати, що в класах з паралелі зовсім ніхто не читає книги! На мою думку, це залежить від неправильної програми. Хоча в сьомому класі є досить цікаві твори, але є такі, які неможливо осилити. Наприклад, «Захар Беркут», якого в школі проходив ще мій тато.

Я вважаю, що, по-перше, треба змінити твори по шкільній програмі, бо більшість не знає класних СУЧАСНИХ українських авторів, наприклад Лесю Воронину, Галину Ткачук і ще ціла купу! Але всі знають Джоан Роулінг, Роальда Дала, Девіда Вольямса. Хіба це чесно?

По-друге, на мою думку треба більше активностей. Наприклад, ставити сценки з творів, які тільки що пройшли, а на контрольних можна давати більше творчих завдань, наприклад, як ти ставишся до головного героя, або спробувати дописати свою кінцівку. Так можна більше заохочувати дітей.

Моя третя ідея – це створення читацьких клубів, де б учні могли ділитися своїми ідеями, думками з приводу книжок.

Четверте, мабуть так як зараз «мобільна ера» дітям було б цікаво працювати з комп’ютерами. Мені зазвичай не вистачає фільмів, які пов’язані з творами за шкільною програмою.

Владислава Бєлова, 13 років

Як покращити викладання літератури в молодшій школі

Я думаю, що дітям не цікаво, що їм задають. Тому вони перегортають далі. Тобто їм подобаються ті тексти у більшості, але їм не подобається те, що їх задають. Тому можна зробити так. Можна задати їм два тексти на вибір. Дайте дітям самим обрати, їм так цікавіше.

А ще можна коли читати текст – зробити гру: кожна дитина читає свій текст, а потім із цих текстів зробити одну історію.

Софія Полегенько, 8 років

Ви ще не визначились, де, з ким та за яких обставин читати найновіші дитячі книжки з вашої бібліотеки?

Тоді до вашої уваги друга частина книжкових відгуків старшої групи літгуртка «Написатор». (Сподіваємося, першу частину ви прочитали дуже уважно і законспектували основні тези).

Наполегливо нагадуємо: особам без почуття гумору читати цей матеріал категорично заборонено!

*

Оксана Була, «Туконі – мешканець лісу»

«Туконі – мешканець лісу» треба читати для того, аби знати, що робити, коли сталася пожежа. Саме для цього друзі і потрібні.

У книжці Оксани Були написано, як друзі допомагають одне одному. Тож якщо у тебе станеться пожежа – ти можеш покликати друзів і змусити їх ремонтувати твій дім. Приємного читання.

Роман де ля Яєшня

*

«Очам не вірю» / Eyes On Stalks

Цю книжку треба читати на дивані, особливо коли нудно.

Її треба прочитати єдинорогам, найкраще цю книжку читати з братом-єдинорогом чи із сестрою.

«Очам не вірю» варто читати у казковій країні.

Ця книжка побувала у різних руках та серцях.

Тризубий Скат

*

Галина Ткачук, Христина Лукащук, «Зелена білка»

Цю книжку раджу прочитати саме тим, хто хоче собі домашню тваринку (я колись мав білочок). Не обов’язково білку зеленого кольору, і не тільки котика, собачку, хом’ячка тощо… А, наприклад, кита або лева, чи смугастого тигрика.

Я випробував на собі всі можливі варіанти і місця, де і як можна було прочитати цю книгу. І ось мій висновок.

Як? – Вниз головою на ліжку,
Де? – У кроні дерева серед горішків.

Бажаю вам усіх зелених друзів!

Пітер Патерсон

*

Світлана Гриб, «Мій віммельдень»

У цій книжці розповідається про те, як буде жити в повному розгардіяші і як буде жити в чистоті.

«Мій віммельдень» треба читати, а точніше роздивлятися, коли не можеш вибрати: жити в чистоті чи у розгардіяші.

CoroBoss

*

Олександр Драган, «Найкраща у світі фіранка»

Скажу одне: ця книжка підходить лише пандам, горилам, лосям, пінгвінам і голубам.
Ну, і поціновувачам фіранок…

Але є одна причина, чому я все-таки раджу її почитати – книжка з гумором і має класні картинки.

Скручена Білка з Тернополя

*

Оксана Лущевська, Євгенія Гайдамака, «Опікуни для жирафа»

Ця книжка дуже цікава! Її потрібно читати в зоопарку на шиї жирафа або ведмедя. І в тебе обов’язково має бути оклюдер на правому оці. Можливо, з котиком або оленем, це вже як сам побажаєш.

Медуза Афіна

І традиційно наостанок – кілька порад для письменників, як має починатися книжка, щоб її хотілося прочитати до кінця.

*

Як має починатися чудова історія

1. Треба, щоб у ній була я.
2. Або треба, щоб на початку було нещастя.

Довгий-предовгий Абзац

*

Іще кілька порад, як має починатися чудова історія

1. Спершу треба, щоб стався розгром.
2. Із самого початку читачу треба знати, хто є хто.
3. Має бути опис звичайного буднього дня.

Обскубана Лисиця