All posts by Мар’яна Лелик

Про «мирильне» печиво, геніїв, музеї та відьом

Один із улюблених проєктів БараБуки – серія книжок для першого самостійного читання «Читальня», створена у співпраці літературної агенції «BaraBooka» та видавництва «Ранок». Це адаптовані для читак-початківців твори сучасних українських дитячих авторів із лаконічними й виразними ілюстраціями. Мар’яна Лелик оглянула чергову хвилю серії та знайшла там важливі психологічні теми, цікаві сюжети й оригінальні завдання.

Читайте також: Бджоли в Арктиці, гучні сусіди, кіднепінг та інше – нові теми «Читальні»

Мармуровий пес

«Мармуровий пес». Текст: Аліна Штефан, ілюстрації: Надьожна. Рівень 3

«Фантастична історія може початися з будь-чого» – переконана Аліна Штефан, і читачі «Мармурового пса» переконуються в цьому з перших рядків оповіді. Зі звичайнісінької прогулянки парком розпочинається історія знайомства Читачки і скотч-тер’єра Дживса з хлопцем-скульптурою. Грайокрайхрам (чи просто Грай) шукає летючого мармурового пса Торвальда, який загубився в місті сто років тому. Читачка пропонує Граєві шукати собаку в музеї – «місці, де зберігаються всілякі історичні знахідки, скарби й навіть легенди». Так друзі вирушають на пошуки Торвальда. У якому з музеїв вони його знайдуть? І чи знайдуть? Читач мандрує разом із героями книжки різними музеями – палеонтологічним, природничим, художнім, геологічним – й ненав’язливо дізнається особливості кожного з них. Виявляється, у музеях дуже цікаво і зовсім не тихо.

Особливого шарму історії додають малюнки Надії Кушнір, на яких навіть холодний мармур виглядає теплим. А цікаві завдання наприкінці книжки розвинуть уяву та пробудять фантазію, адже придумувати власні легенди так захопливо!

Кукарача і зубна фея

«Кукарача і зубна фея». Текст: Сергій Лоскот, ілюстрації: Надьожна. Рівень 2

Жила собі відьма Кукарача, і була в неї мітла. От усі знають, що в дітей випадають молочні зубки. А чи знали ви, що в маленьких мітел також випадають молочні різочки? І що їх можна покласти під подушку й чекати зубну фею? Кукарача й мітла з нетерпінням чекали ранку, щоб зазирнути під подушку. І яким же було розчарування, коли замість різочок під подушкою були… різочки. Не грошики, ні! Від такого нахабства настрій у Кукарачі геть зіпсувався, і вона вирішила таки знайти фею, щоб усе стало на свої місця.           У книжці дивним чином переплітаються дитяча й доросла психологія. Майстерно вплетені в сюжет способи подолання злості, агресії, образи можуть стати чудовою знахідкою не лише для дітей, а й для батьків. Зримо прописані емоції задоволення, здивування, втоми, радості. Ілюстрації Надьожної (Надії Кушнір) також додають емоцій, водночас лишаючи місце для фантазії маленьких читак.

Крім усього, кожен, хто прочитає цю історію, неодмінно задасться питанням «Що ж таке зірки?». Може, це й справді очі добрих драконів чи веснянки на тілі неба? А який ваш варіант?

Шоколадне печиво

«Шоколадне печиво». Текст: Наталія Ясіновська, ілюстрації: Софія Ясіновська. Рівень 1

Коли дитина приходить зі школи, не миє рук, не вітається, а відразу йде у свою кімнату й залазить із ногами в крісло – всі знають: щось точно трапилося. І це щось – дуже важливе. Оля сумує, бо її найкращі подружки посварилися, ще й кожна Олю підмовляє, щоб із іншою не дружила. Як тут бути? Це важка дилема для дитячої душі. У таких випадках потрібно шукати універсальний рецепт, який збереже дружбу. Наталія Ясіновська ділиться ним у своїй книжечці, це – «мирильне» печиво. Приготоване з любов’ю й турботою, воно має унікальні властивості: дарувати радість й відновлювати дружбу. А приготував це печиво турботливий Олин тато, який не вимагає й не наказує, а розуміє і підтримує.

Авторка тонко відчуває дитячу душу і дуже ненав’язливо показує, як сильно діти потребують підтримки дорослих. Динамічна розповідь тримає увагу читачів від першого до останнього речення. Двоколірні малюнки Софії Ясіновської цікаво підкреслюють деталі на кожній сторінці. А наприкінці читачі матимуть можливість спробувати створити свій власний рецепт особливого печива. Може, фішка в тому, що туди потрібно класти блискітки? Чи кріп? 🙂

Коники винахідників

«Коники винахідників». Текст: Таня Стус, ілюстрації: Ірена Панаріна. Рівень 3

Історія про той особливий вік, коли ти за один день можеш усе: подорослішати, застелити ліжко, прийняти остаточне рішення, змінити його і навіть викинути кілька коників. У книжці зашифровано дуже важливе послання про те, що помиляються всі, головне – помилку виправити й не боятися бути чесним.

Дарця шукає себе – ким їй стати, коли виросте. Дівчинка аналізує плюси та мінуси різних професій, розділяючи листок навпіл (до речі, чудовий лайфхак для будь-якого віку), не боїться консультуватися з дорослими і навіть прислухається до порад кота. Бо таке рішення вимагає неабиякої зосередженості й різних точок зору. Разом із Даринкою батьки з дітьми зможуть пороздумувати й обговорити багато цікавих тем, як-от: звідки беруться всі зручності, що таке технології, який час «літній», а який – «зимовий». Допоможуть у цьому багатовимірні ілюстрації Ірени Панаріної, кожна з яких – окремий маленький світ.

Наприкінці книжки читачів чекає справжня головоломка, розгадавши яку ви зможете дізнатися, яка Даринчина улюблена тварина.

Знайомий сніговик

«Знайомий сніговик». Текст: Леся Воронина, ілюстрації: Катя Штанко. Рівень 2

Оля занедужала. Її не тішать подарунки, що лежать під ялинкою, навіть новий планшет. Дівчинка хоче надвір, до друзів – сміятися, ловити ротом сніжинки, кататися на санчатах, а найбільше мріє про цуценя. На те й різдвяний час, щоб здійснювалися найдивовижніші бажання, головне – захотіти. Зліплений Олею напередодні сніговик запрошує дівчинку на свято, що відбувається на дивовижній горі, і куди можна тільки вибраним – тим, хто зліпив снігову бабу чи сніговика. Там Оля рятує від сорому маленького сніговичка, в якого замість носа – шкарпетка, і мчить на чарівних санчатах із гори, допоки… не прокидається – цілком здорова.

Дуже символічним є помаранчевий колір, що переважає в ілюстраціях, – він додає оповіді святковості, таємничості й навіть пахучості.

Завершується книжечка цікавою мовною забавкою – ліпленням книжкового сніговика зі слів – у яку можна бавитися щовечора перед сном. А яка вдача у вашого сніговика?

Геній на 5 секунд

«Геній на 5 секунд». Текст: Оксана Лущевська, ілюстрації: Ганна Бонд. Рівень 1

Зазвичай діти з легкістю можуть відповісти на питання, хто їхній улюблений співак чи телеведуча, але хто ваш улюблений учений – питання не з легких. Тому не дивуйтеся, якщо після прочитання книжки Оксани Лущевської ваші чада кинуться вивчати біографії науковців чи винахідників, щоб вибрати з-поміж них нового кумира. Кумиром же головного героя книжки є фізик Альберт Ейнштейн. Він – геній. Бути генієм – це круто. Можна вирощувати кристали, робити вулкани на скатертинах і фарбувати квіти. І ніхто не здивується, адже це звичайна робота геніїв. Весела цікава оповідь викличе усмішку й збагатить інформацією.

І кому ж іще ілюструвати книжечку про хлопчика-генія, як не художниці з супергеройським прізвищем? Малюнки Ганни Бонд об’ємні й живі, й саме вона допомагає читачам прочитати секретний лист маленького генія, який не змогла прочитати навіть учителька.

Купити серію можна тут.

Хто бачить кольорові сни

2020-й уже від початку задав добрий темп із дитячими книжковими новинками, серед яких і дебютна, яскрава й дуже потрібна книжка-картинка Насті Музиченко «Сни для канапи», що вийшла у серії «Слухай серцем» в-ва «Ранок» та літературної агенції «БараБука».

Історія про хлопчика Мирося справді читається серцем, адже вона – про особливий дитячий світ, у якому легко фантазується й мріється, а мерехтіння гірлянд має силу проганяти нічні страхи. У цьому світі можна вирушити на пошуки обіймів, і, знайшовши їх, почуватися абсолютно безпечно.

«Зазвичай Мирось знаходив їх на кухні, інколи – у ванній. Обійми огортали його ароматом кави або шампуню. Найбільше малюкові подобалися кавові обійми. Тоді Мирось мостився мамі на коліна і розповідав їй свої кольорові сни»

Упевнена, що всі батьки мріють про те, щоб їхні малюки, подорослішавши, не втратили цього відчуття абсолютної безпеки й затишку. Проте саме батьки можуть навчити дитину переживати стреси легко. Так, це потребує неабияких зусиль, часу, креативу й терпеливості, але завжди дає результати.

Миросеві батьки не шкодують ресурсів і віднаходять свій надзвичайно дієвий рецепт, як без стресу перекласти дитину в окреме ліжечко чи то пак – канапу.

Завдяки знахідці Насті Музиченко деяким батькам, можливо, буде легше перекласти дітей саме на канапу, адже це слово не так часто зустрічається в повсякденному вжитку й додасть ситуації загадкової атмосфери.

Серед інших унікальними знахідок авторки: не тиснути, дати дитині час звикнути до нового спального місця, створити інтригу.

Переконана, що дуже скоро «Сни для канапи» психологи радитимуть як можливий ключик-підказку для всіх, чиї дітлахи не розуміють, чому мають спати окремо від батьків.

Ілюстрації: Оксана Драчковська

Мирось також із дитинства спав на великому ліжку поруч із батьками, почувався там дуже комфортно. Чому б щось мало змінюватися?

Та дорослішання – воно несподіване. І одного дня двоє незнайомців навіщось заносять у вільну кімнату нову канапу.

Що це було? Для кого? Для чого?

Хвилювання потроху минає, коли хлопчик усвідомлює, що насправді нічого не змінюється – вони з мамою запалюють новорічні вогники, вибирають книжку й умощуються разом читати. Все, як завжди. Наступний день також звичайний, хіба що батьки купують нові подушку, ковдру й зоряний нічник.

Замість хвилювань малого переповнює почуття цікавості.

Для кого все це? Хто ж є власником канапи? Тут варто відзначити вправність авторки: крім гумору, красивої мови, терапевтичного ефекту, в неквапливій на позір історії дуже гарно витримано інтригу: маленькі читачі з цікавістю, затамувавши подих, чекатимуть розв’язки.

Залишаю інтригу й для дорослих, щоб вам швидше захотілося взяти книжку до рук і дізнатися-таки, чиї сни вибрала дивитися вередлива канапа. А ще ви матимете можливість насолодитися розкішними ілюстраціями Оксани Драчковської, завдяки яким побачите світ очима маленького хлопчика. Світ, повний несподіванок і відкриттів, а ще – ніжності, обіймів і безумовної любові.

Купити книжку можна тут.

Бджоли в Арктиці, гучні сусіди, кіднепінг та інше – нові теми «Читальні»

Серія «Читальня», яку спільно з видавництвом «Ранок» готує літературна агенція «БараБука», минулого року порадувала двома новими хвилями. Хоч книжечки й невеликі, на «один зуб», проте нам довелося довго і вдумливо їх прочитати, адже в кожній, окрім завдань, є потаємні глибини значень. Заздримо тим читачам, які разом із дорослими або самостійно (адже серія – насамперед для самостійного читання!) вперше розгорнуть книжки від українських авторів і зануряться у пригоди білого ведмедя в Арктиці, сором’язливого Сальватора, співпереживатимуть викраденим пташенятам.

У нових хвилях «Читальні» – книжки від сучасних українських авторів та авторок: Володимира Арєнєва, Андрія Кокотюхи, Мії Марченко, Валентини Вздульської та інших. Це – захопливі сюжети, зворушливі герої, почуття і відчуття, а також… Більше про порівневе читання дізнавайтеся з першої частини нашого огляду.

Арктична пасіка

Сашко Дерманський. Арктична пасіка / Намалювала Наталя Кащак. – Читальня, рівень 1

Казка «Арктична пасіка» особлива з багатьох причин. Так, це перший і поки єдиний віршований текст серії «Читальня». Книжку виокремлює й повноколірна поліграфія, на відміну від решти двоколірних видань. А «медове» змістове наповнення перетворює історію на солодке чтиво.

«Якось Білому ведмедю Закортіло з’їсти меду…» Начебто, звичайнісіньке бажання, але звідки взятися меду серед снігів, зими й пінгвінів? Та Білий не опускає лап і знаходить мудре рішення. Він пише телеграму в Карпати Бурому ведмедю з проханням надіслати посилку з бджолою! Головна інтрига чекає читачів наприкінці розповіді, коли Білий, доклавши неабияких зусиль, все ж отримує діжку меду. Але бджолиний продукт зовсім не смакує. Тільки не хвилюйтеся передчасно – Сашко Дерманський дуже любить своїх читачів, і мед Ведмедю таки сподобався. Адже дружба настільки важлива, що може навіть змінювати смак страв.

Особливої уваги заслуговують деталі в ілюстраціях Наталі Кащак – на кожній сторінці серед крижин і холодних вод океану є маленька тепла цяточка: баночка з медом, бджілка чи світло лампи. Такі жовтогарячі акценти роблять читання ще теплішим і ду-у-уже смачним.

Купити книжку можна тут.

Фея сховалася

Валентина Вздульська. Фея сховалася / Намалювала Христина Лукащук. – Читальня, рівень 1

Хоча книжок про фей написано чимало, Фея, яка живе у книжці Валентини Вздульської, не схожа на жодну з них. По-перше, вона прокидається від рудого сонечка, по-друге, в неї гострі зубки, по-третє, вона любить стрибати і завжди щось хрумкає! А ще вона пухнаста і дуже любить гратися у схованки. Саме це її захоплення змусило похвилюватися одну руденьку дівчинку та її батьків. Довелося навіть оголошення розвішувати й писати в інтернеті. Але зрештою пошуки феї завершилися зворушливим щасливим фіналом.

Чарівні ілюстрації Христини Лукащук влучно відтворюють характери морквяних «хрумкалів». У книжечці розкрито теми підтримки в сім’ї, розуміння й дитячої безумовної любові до братів наших менших.

Купити книжку можна тут.

Сусідки

Олександра Дорожовець. Сусідки / Намалювала Мирослава Скіра. – Читальня, рівень 1

Ця книжка – чудесна словесна ілюстрація до теми прийняття. Інколи ми не вміємо чи не хочемо приймати інших – із їхніми поглядами на життя, способом мислення і навіть зовнішнім виглядом. Проте часто буває, що саме ці «інші» стають нам найкращими друзями, простягнувши руку допомоги й підставивши плече у скрутні моменти. Зайчиха Зоя мала тихе розмірене життя, допоки по сусідству не з’явилася Галя – балакуча й непосидюча велика сіра миша. Та ще й із баяном! Галя не була поганою, просто іншою, але Зоя страшенно дратувалася через сусідку. Зайчиха всіляко демонструвала неповагу до життєрадісної Галі й принципово не заходила до неї гості. Але життя таке непередбачуване… І коли стихія зруйнувала все, що було в Зої, не важко здогадатися, хто приніс їй теплу ковдру й напоїв гарячим чаєм. Зоя з радощів аж заспівала! Бо мати хороших сусідів – то справді велика радість.

Змістове наповнення книжки дозволяє розібрати з дітьми одразу кілька глибоких тем: дружба, сусідство, толерантність, власні кордони, право бути наодинці. Спеціальне завдання наприкінці стимулюватиме маленьких читачів до певного самоаналізу.

Купити книжку можна тут.

Справа про зухвале викрадення пташенят

Володимир Арєнєв. Справа про зухвале викрадення пташенят / Намалювала Ліна Квітка. – Читальня, рівень 3

Із назви вже зрозуміло, що матимемо справу зі справжньою детективною історією. Її розплутуватиме кмітливий учитель літератури, вигадливий пан Єнот. Саме він може помітити ледь прим’яту траву, розсипані крихти й ниточку на гілці. Проте, хоч би ким ти був, вистежувати серед ночі злочинців – це досить складно й моторошно. Але пан Єнот все ж кидається на допомогу тим, хто в біді. Він не звертає зі шляху добра навіть через погрози пані Куниці. Окрім захопливого сюжету з кількома підозрюваними, місцем злочину, нічною шахрайкою й загадками, ця книжка має в собі ще дещо – емоції! Тут і страх, і цікавість, і нахабство, і радість. «Справа про зухвале викрадення пташенят» стане в пригоді всім батькам, які піднімають у розмовах із дітьми теми емоцій, емпатії та милосердя. Адже лісові мешканці живуть у світі страшенно схожому на наш, і діти легко відшукають у них риси, які помічали у знайомих чи друзів. Важливо зрозуміти, що хоч хто ти є, якщо робитимеш добрі справи – вони повернуться сторицею.

Книжка є черговим творчо-сімейним тандемом – її ілюструвала художниця Ліна Квітка, дружина Володимира Арєнєва. Для юних читачів пригоди не завершуються навіть після викриття злочинців. Адже наприкінці іще чекають випробування – спеціальне завдання-головоломка на перевірку ерудиції.

Купити книжку можна тут.

Не той хлопчик

Андрій Кокотюха. Не той хлопчик / Намалював Максим Паленко. – Читальня, рівень 3

Ця історія не для будь-кого, а для справжніх детективоманів. Тут ви знайдете і темний підвал зі щурами, і двох заручників, і викрадача в балаклаві з недолугими помічниками. Не обійдеться без переслідувань, зашифрованих послань і криміналу. Гостросюжетна оповідка починається з того, що худенького окулярника Стаса і його однокласницю Лесю захопили в заручники. Але замість паніки Стас зберігає спокій і намагається втовкмачити кремезному викрадачеві, що той помилився і взяв «не того хлопчика». Така гра з вогнем лоскоче читачам нерви. Допоки злочинець перевіряє почуті доводи, Стас виграє трохи часу. Чи правдивою виявиться інформація і чи вдасться дітям врятуватися – це питання тримає в напрузі й залишається невирішеним майже до останніх сторінок.

Крім усього, у книжці чимало гумору, зокрема історія про лисих їжачків, які стали в шеренгу й марширують. А незвичні й багатозначні малюнки Максима Паленка, як-от щуряка з вишкіреними зубами та черепом на хвості, чи велетенська долоня, що торкається Лесиного обличчя, підсилюють атмосферу хорору. Автор поміж рядків зачіпає болючу тему війни, втрат і вимушених переселенців. Якими ми стаємо, коли втрачаємо рідних, дім, роботу, все, чим жили тривалий час? Це загартовує чи спустошує? А може, і те, й інше? Книжка спонукає до роздумів і глибоких міркувань.

Купити книжку можна тут.

Сором’язливий Сальватор

Мія Марченко. Сором’язливий Сальватор / Намалювала Альона Брайловська. – Читальня, рівень 3

Читаючи цю книжку, багато дітей, а то й дорослих, упізнають себе. Це історія про вміння відчути й зрозуміти те, що невидиме для очей, а видиме тільки для серця. Авторка торкається найпотаємніших куточків дитячої душі. Мурахоїд Сальватор переживає шквал емоцій через свою сором’язливість – хвилювання, ніяковість і навіть підозру на якусь хворобу. Проте ця штука, «коли палають вуха, язик не слухається й найбільше хочеться заплющити очі та щезнути зі світу», як виявилося, зовсім не заразна, а лікується простим розумінням. Вважаючи себе «не таким», сором’язливий Сальватор вирішує бути сам. Він вирушає у сельву, де ні з ким не треба буде розмовляти. Але саме там – серед дерев, орхідей та очерету – замість бажаної тиші мурахоїд почує голос, що змінить його життя. Виявляється, довкола є подібні до нього, ті, хто також люблять ходити самотою, мовчки спостерігати і не квапити час. Дівчинка-ягуреня Колючка допомогла Сальватору і навчила адаптуватися до різних зовнішніх обставин. Її дієві поради може спробувати кожен сором’язливий читач.

Бути інтровертом часом непросто, але значно легше, коли поруч є підтримка. Соціалізація та прийняття себе – важливі тематичні вектори книжки для подальшого пропрацювання педагогами або психологами з дитячою аудиторією.

Купити книжку можна тут.